Трудомісткість послуг з працевлаштування: методологія визначення та практика використання - Автореферат

Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені Вадима ГетьманаРоботу виконано на кафедрі управління персоналом та економіки праці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, м. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Нижник Віктор Михайлович, Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, проректор з фінансово-економічної діяльності, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Покрищук Валерій Олександрович, Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і Національної академії наук України, завідувач відділу прогнозування ринку праці і політики зайнятості населенняЦе обумовлює потребу в удосконаленні методологічних, методичних і практичних засад підвищення ефективності управління трудовими затратами залежно від зміни зовнішніх і внутрішніх умов діяльності організацій з працевлаштування, зокрема, до визначення і використання трудомісткості їх послуг на основі застосування процесного підходу. Аналіз основних досліджень і публікацій з даного питання свідчить про значне підвищення уваги в наукових колах до проблем реалізації державної політики на ринку праці та діяльності організацій, які надають послуги з працевлаштування. Однак залишаються недостатньо дослідженими методологічні та методичні аспекти визначення трудомісткості у сфері виробництва послуг, зокрема з працевлаштування, нормування праці та визначення чисельності персоналу організацій, які надають ці послуги, на основі застосування процесного підходу. Крім того, одержані дисертантом наукові результати щодо визначення трудомісткості послуг з працевлаштування використано при підготовці науково-дослідних робіт на замовлення Державного центру зайнятості за темою “Розробка нормативів чисельності персоналу Державної служби зайнятості та пропозицій щодо її структури” (номер державної реєстрації 0105U009214) та іншими темами. Відповідно до зазначеної мети сформульовано та розвязано такі завдання: · поглиблено теоретико-методологічні засади визначення трудомісткості послуг з працевлаштування у напрямках: систематизації чинників, які на неї впливають; обґрунтування методологічного підходу щодо її визначення з урахуванням внутрішніх і зовнішніх умов діяльності організацій з працевлаштування;У розділі 1 “Теоретико-методологічні основи визначення трудомісткості послуг з працевлаштування” міститься наукове опрацювання теоретичних і методичних засад визначення трудомісткості послуг з працевлаштування, нормування трудових затрат у сфері працевлаштування; розглянуто роль, сутність та основні принципи визначення чисельності персоналу з урахуванням трудомісткості послуг з працевлаштування на основі процесного підходу. Теоретично-методичним підґрунтям визначення трудомісткості послуг з працевлаштування стало зясування змісту понять “трудомісткість послуг з працевлаштування”, “нормування трудових затрат”, “послуга з працевлаштування”. Виділено ознаки класифікації трудомісткості послуг з працевлаштування: за способом визначення, характером і призначенням (нормована, нормативна, фактична та планова трудомісткість); відповідно до охоплення персоналу організацій, які надають послуги з працевлаштування, при врахуванні трудових затрат (технологічна, обслуговування, виробнича, управління та повна); відповідно до обєкта вимірювання (трудомісткість операції, процедури, процесу обслуговування, функціонального напрямку надання послуг). У розділі 2 “Аналіз трудомісткості послуг з працевлаштування” досліджено відповідність трудоресурсного забезпечення організацій з працевлаштування попиту на їх послуги; тенденції територіального, функціонального та сезонного розподілу трудового навантаження їх персоналу; обсяги трудових затрат на надання послуг з працевлаштування та вдосконалено методичні засади встановлення норм трудозатрат на процедури та операції процесу обслуговування. У розділі 3 “Удосконалення методологічних підходів до визначення трудомісткості послуг з працевлаштування та її використання” методологічно обґрунтовано підхід до визначення трудомісткості послуг з працевлаштування, що враховує трудомісткість структурованих і неструктурованих процедур обслуговування; введено показник “чисельність умовних клієнтів організацій, які надають послуги з працевлаштування” та вдосконалено алгоритм розрахунку нормативів чисельності персоналу в розрізі категорій центрів зайнятості та функціональних напрямів надання послуг.Динамічний розвиток ринку праці України, збільшення кількості та покращення якості послуг з працевлаштування потребують вирішення наявних проблем у сфері використання персоналу організацій, які надають ці послуги; створення передумов для оптимального використання їх трудового потенціалу та забезпечення на цій основі кількісних та якісних параметрів послуг за умов зростання обсягів робіт.

Основний зміст роботи