Загальна характеристика, етіологія, патогенез, а також підходи до диференційної діагностики та лікування тромбоцитозів. Тромбоцити як дископодібні клітинні фрагменти, що утворюються у кістковому мозку і потім потрапляють у периферійний кровообіг.
При низкой оригинальности работы "Тромбоцитоз – диференційно-діагностична проблема у клінічній практиці", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тромбоцитоз - диференційно-діагностична проблема у клінічній практиціОбізнаність лікарів установ практичної ланки охорони здоровя із причинами, станами і захворюваннями, які можуть супроводжуватися збільшенням кількості тромбоцитів у периферійній крові понад нормальні значення, дозволяє не ускладнювати діагностичний пошук, утримуватися від низки додаткових, недоцільних, а часто і дорогих методів обстеження пацієнтів, консультацій у спеціалістів, скорочує терміни діагностичного пошуку та прискорює призначення повноцінного лікування. Серед гранул важливими є безбілкові гранули високої щільності, які містять АТФ, АДФ, катехоламіни, серотонін та інші речовини, необхідні для забезпечення гемостатичних ефектів та білкові альфа-гранули, до складу яких входять бета-тромбоглобулін, антигепариновий (IV пластинчатий) фактор, фактор Віллебранда, фібриноген, фактор V згортання, ростовий фактор тощо. Головним кофактором адгезії тромбоцитів до субендотелія є фактор Віллебранда - глікопротеїн, що входить до складу комплексу фактора VIII. У тромбоцитах останнім часом виявлені ще дві сполуки, які відрізняються від фактора 3, але за активністю наближаються до тканинного тромбопластіну. Крім наведених, тромбоцити містять й інші фактори, що беруть участь у процесах зсідання крові, але їх місце і роль остаточно не встановлені.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
