Аналіз впливу тромболітичної терапії на перебіг та кінці гострої тромбоемболії легеневої артерії. Характерні для ТЕЛА зміни центральної гемодинаміки і оптимальні ехокардіографічні показники для його діагностики та контролю за ефективністю терапії.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукЗахист відбудеться 16.05.2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії (49044, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м. На підставі отриманих результатів було встановлено, що стандартна тромболітична терапія вдвічі знижувала летальність серед пацієнтів з субмасивною ТЕЛА, але вона не мала істотного впливу на кінці захворювання у пацієнтів з немасивною чи масивною ТЕЛА. Крім того, прискорений режим ТЛТ є не менш ефективним та безпечним, ніж стандартний, у пацієнтів з ТЕЛА, яка супроводжується дисфункцією правого шлуночка. В основу работы положено изучение влияния тромболитической терапии на течение и исходы острой тромбоэмболии легочной артерии у 184 пациентов, исследованы характерные для ТЭЛА изменения центральной гемодинамики и определены оптимальные эхокардиографические показатели для диагностики ТЭЛА и контроля за эффективностью терапии.Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) разом зі своїм попередником - тромбозом глибоких вен є третім за частотою кардіоваскулярним захворюванням після гострих ішемічних синдромів та інсультів, яке представляє собою найважливішу проблему охорони здоровя розвинутих країн (Hillum R.F., 1987; Lilienfield D.E. et al., 1990). У хірургічному стаціонарі ТЕЛА займає особливе місце, оскільки стає причиною смерті від 3 до 15% пацієнтів, які вмирають у лікарнях (Савельєв В.С., 1999; Linblad B. et al., 1991; Bergqvist D. et al., 1994; Stein P.D., 1996), і, нажаль, її частота на аутопсії серед госпіталізованих пацієнтів не змінилася за три останніх десятиріччя (Stein P.D., Henry J.W., 1995). Відносно застосування ТЛТ у пацієнтів зі стабільною гемодинамікою, але які мають ознаки гострої дисфункції правого шлуночка внаслідок ТЕЛА, то результати досліджень дуже суперечливі. Вивчити ефективність та безпеку прискореного режиму тромболітичної терапії у пацієнтів з ТЕЛА, яка супроводжується дисфункцією правого шлуночка. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проведений аналіз впливу ТЛТ на наслідки гострої ТЕЛА залежно від ступеня тяжкості гемодинамічних порушень показав, що тромболітична терапія значно знижує летальність у пацієнтів з субмасивною ТЕЛА і істотно не впливає на кінець захворювання серед пацієнтів з масивною або немасивною ТЕЛА.У першій частині дослідження було проаналізовано історії хвороб 162 пацієнтів з ТЕЛА (98 чоловіків і 64 жінки) з метою визначення епідеміології, перебігу, прогнозу, діагностичної тактики і впливу тромболітичної терапії на кінець захворювання. Середній термін від початку захворювання до надходження до клініки склав 7,3 ± 1,4 доби, а 83,0% пацієнтів надійшли протягом 14 діб, тобто в припустиме на сьогоднішній день “тимчасове вікно” тромболізису. Залежно від наявністі дисфункції правого шлуночка (ПШ) та системної гіпотонії пацієнти з ТЕЛА були розподілені по трьох клінічних варіантах відповідно до класифікації Європейського товариства кардіологів: 22,2% пацієнтів мали масивну ТЕЛА, 48,8% - субмасивну та 29% - немасивну ТЕЛА. Основну групу склали 22 пацієнта з ТЕЛА, що супроводжувалася ехокардіографічними ознаками гострої дисфункції правого шлуночка, які послідовно надходили до клініки. З архівного матеріалу була відібрана контрольна група, яку склали 68 пацієнтів, які також мали ознаки гострої дисфункції ПШ внаслідок ТЕЛА.Зміни центральної гемодинаміки при ТЕЛА полягають у гострій дилатації правого шлуночка, яка сполучається зі зниженням серцевого індексу, ударного обєму та ударного індексу лівого шлуночка. Вищевказані аномалії, що зустрічаються у 70% пацієнтів з легеневою емболією, є високоспецифічними для гемодинамічно значущої ТЕЛА і можуть легко виявлятися при трансторакальній ехокардіографії. У відношенні госпітальної летальності, тромболітична терапія не має переваг перед гепаринотерапією у пацієнтів з гемодинамічно стабільною ТЕЛА, в яких відсутні ознаки гострої дисфункції правого шлуночка (немасивна ТЕЛА). Тромболітична терапія значно знижує летальність у пацієнтів з гемодинамічно стабільною ТЕЛА, але які мають ознаки гострої дисфункції правого шлуночка (субмасивна ТЕЛА). Крім того, прискорений режим тромболітичної терапії є не менш ефективним та безпечним, ніж стандартний, у пацієнтів з ТЕЛА, яка супроводжується дисфункцією правого шлуночка.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
