Історичний екскурс у часи перших битв з використанням гармат та прототипів ракетної системи залпового вогню. Різновид артилерії за її конструктивними особливостями, призначенням та за типом носія знаряддя. Принцип дії сучасного важкого озброєння.
Реферат з захисту ВітчизниПідґрунтя для використання артилерії зявилося ще в таку давнину, коли про існування артилерії й поняття не мали, що воно хоча б можливе, адже людство досить давно винайшло фортеці, і воїни, які оборонялися в фортеці, мали тоді досить надійний захист (хоча фортеці тепер не будують, на зміну їм прийшли ДОТИ та бомбосховища) від тодішніх мечів та луків. Але, оскільки артилерії в ті часи ще не було, то для зруйнування фортець разом з таранами використовувалися метальні машини аркбалісти (гігантські арбалети, які встановлювались на землі), онагри (катапульти, в яких метальний “снаряд” (камінь, пляшка з “грецьким вогнем” і навіть облита спиртом і підпалена кішка чи собака) ставили в видовбаний кінець метального важеля, який перед тим ставили у вертикальне положення і тим самим накручували пружну мотузку, яка після відпускання важеля розкручувалася і ставила метальний важіль у вертикальне положення і тим самим метала “снаряд”). Невідомо, коли точно було винайдено порох, але після його винаходу через певний час його стали використовувати у воєнних цілях, і в кінці XIII століття в Китаї вперше зявилися примітивні гармати, які називали “вивергачами”. Вперше за участю гармат було здобуто перемогу у битві при Крессі, коли англійці на чолі з королем Едуардом III використали гармати проти французів та генуезьких арбалетників на чолі з Філіпом VI, обстрілявши їх з гармат, чим вбили декількох чоловік і нажахали інших, перед тим як винищили їх стрілами з луків. Приблизно в кінці XV століття було винайдено гранульований, або, як тоді його називали, озернений порох, який був куди потужніше за використовувану раніше “порохову мякоть” (порох у вигляді дрібного липкого порошку) за рахунок того, що в пороху був більший вільний простір між зернами, через який полумя швидше проникав в глибину порохового заряду.а) за конструктивними особливостями: Гармата-це знаряддя артилерії, яке вирізняється досить великою довжиною ствола (більше 40 калібрів снаряда), швидкістю снаряда та далекобійністю (не будучи при цьому спеціалізованою зброєю реактивної артилерії, але використання снарядів з реактивним двигуном можливе і дає ще більшу далекобійність, до того ж існують керовані реактивні боєприпаси для гармат), але не дуже великим кутом піднесення (окрім зенітних гармат-про них далі). Гармати, як і інші порохові артилерійські знаряддя, бувають різьблені (з гвинтовою різьбою всередині ствола) та гладко-ствольні (без різьби всередині ствола), а також з поршневим затвором (затвор, в якому є різьблені та гладкі ділянки, подібні до тих, які є в стволі ззаду зарядної камори) та клиновим затвором (затвор, в якому казенну частину ствола закриває клин, коли він піднятий, а коли опущений, казенна частина ствола відкрита для заряджання). Мортира-міномет-це артилерійське знаряддя, подібне до міномета, але в ньому віддача передається опорній плиті через конструкцію лафета, до того ж це знаряддя важче при однаковому калібрі і показниках ствола завдяки лафету і може вести вогонь прямою наводкою, що дає можливість вести вогонь шрапнеллю та істотно збільшує площу дійсного ураження (площа, на якій при розриві боєприпаси уражується не менше половини цілей) у шрапнельних боєприпасів з затримкою розриву. Гаубиця-це артилерійське знаряддя для навісної стрільби переважно з закритих позицій, яке відрізняється від мортири довшим стволом при рівних калібрах (від 15 до 50 калібрів) і великим кутом піднесення, а також калібром від 100мм і вище. Електротермічна гармата-це гармата, в якій ззаду снаряда поміщається два електрода, між ними який-небудь матеріал, між електродами створюється дуговий розряд, матеріал перетворюється на плазму, яка виштовхує боєприпаси зі ствола.Швидкість витоку газів можна збільшити, використовуючи сопло, тоді в ракеті буде створюватися більший тиск газів і гази будуть виходити швидше, з цієї ж причини доцільно збільшити обєм газів на кілограм палива і температуру його згоряння. Характеристики дальності реактивної зброї залежать тільки від характеристик палива, сопла двигуна, відношення маси палива до всієї іншої маси реактивного боєприпаса, та опору повітря (в далекобійній артилерії частину шляху боєприпаси пролітає в стратосфері, де опір повітря дуже слабкий, тому далеко не завжди можна вважати опір повітря сталим, до того ж опір повітря залежить і від форми боєприпаса).
План
Зміст
1. Коротка історія артилерії
2. Сучасна артилерія. Види та види боєприпасів
3. Принципи дії і повязані з цим деталі
Використані джерела
1. Коротка історія артилерії
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
