Тривале гальмування h-рефлексу людини при дії аферентної стимуляції - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИДосліджено тривале гальмування H-рефлексу камбалоподібного мяза, що виникає під дією кондиціонуючого подразнення іпсілатерального загального малогомілкового і великогомілкового нервів, вібраційної стимуляції рецепторів мязів нижньої кінцівки, довільних рухів у гомілковостопному суглобі. Тривале гальмування H-рефлексу не усувається в умовах активації мотонейронів тестованого мяза при довільному тонічному підошовному згинанні стопи. Продемонстровано полегшення й оклюзію при взаємодії тривалого гальмування H-рефлексу з його більш короткочасним пресинаптичним гальмуванням. Отримані дані свідчать про те, що основною причиною тривалого гальмування H-рефлексу, що виникає під дією аферентної стимуляції, є деполяризація терміналей первинних аферентів Іа. Длительное торможение H-рефлекса, вызываемое как вибрационной стимуляцией двуглавой мышцы бедра, так и кондиционирующей стимуляцией общего малоберцового и большеберцового нервов, не устраняется активацией мотонейронов тестируемой мышцы при произвольном тоническом подошвенном сгибании стопы.Відомо, що при дії аферентної стимуляції в двонейронній рефлекторній дузі людини окрім інших модуляторних феноменів може виникати тривала депресія, або тривале гальмування, тривалість якого вимірюється декількома секундами. Тривале гальмування H-рефлексу, що виникає під дією різних аферентних подразнень, пояснюють або зменшенням виділення медіатора в центральних синапсах внаслідок попередньої їхньої активації [Katz et al., 1977; Hultborn et al., 1996], або деполяризацією терміналей первинних аферентів Ia [Cheng et al., 1995]. Зясування механізму тривалого гальмування H-рефлексу представляється важливим, оскільки воно є одним із показників, що визначають інтенсивність міотатичного рефлексу, і відіграє істотну роль у регуляції мязового тонусу. Важливість подібного дослідження визначається ще й тим, що постактиваційна депресія і тривале гальмування H-рефлексу використовуються як один із тестів у рамках клінічного електронейроміографічного обстеження [Бадалян, Скворцов, 1986; Гафт и др., 1994]. Мета нашої роботи полягала в зясуванні фізіологічних механізмів тривалого гальмування H-рефлексу людини, що виникає внаслідок дії аферентних впливів - подразнення первинних аферентних нервових волокон, ефектів вібраційної стимуляції мязових рецепторів і довільного скорочення різних мязів.Методом парних стимулів досліджували перебіг у часі модуляції тестованого H-рефлексу, яку викликали електричною стимуляцією іпсілатеральних загального малогомілкового або великогомілкового нервів. Досліджували гальмування H-рефлексу, що виникає під дією одиночних кондиціонуючих подразнень загального малогомілкового нерва. Математична обробка усереднених даних цієї серії дослідів показала, що перебіг у часі хвилі D2, починаючи з 500 мс, задовільно апроксимується логарифмічною залежністю величини H-рефлексу від тривалості інтервалу між кондиціонуючим і тестуючим стимулами: , де - відносна величина H-рефлексу, - кутовий коефіцієнт, що визначає нахил апроксимуючої прямої до осі абсцис, - часовий інтервал, - коефіцієнт, що показує зміщення прямої відносно осі абсцис. Однак посилення гальмівного ефекту в двох останніх серіях дослідів не вплинуло істотно на перебіг у часі хвилі D2, який відповідав описаній вище логарифмічній залежності величини H-рефлексу від тривалості інтервалу між кондиціонуючим і тестуючим стимулами. Таким чином, результати дослідів показали, що значні розходження у часовому перебігу H-рефлексу після гомо-і гетеронімної аферентної стимуляції спостерігаються лише при відносно коротких проміжках часу між кондиціонуючим і тестуючим стимулами.Під впливом кондиціонуючої стимуляції гомонімного нерва, нерва до мязів-антагоністів, або вібраційного подразнення різних мязів розвивається тривале гальмування H-рефлексу, який відводився від камбалоподібного мязу людини. Середня тривалість гальмування H-рефлексу камбалоподібного мяза, що виникає при кондиціонуючому подразненні іпсілатерального загального малогомілкового нерва людини (хвилі D2), перевищує 4 с. Постактиваційна депресія H-рефлексу камбалоподібного мяза, викликана одиночним кондиціонуючим подразненням великогомілкового нерва виявляє в своїй пізній стадії, що відповідає за часом хвилі гальмування D2, значну подібність з останньою як за характером перебігу у часі, так і за середньою тривалістю, яка складає 5,6 с. Подібність між постактиваційною депресією H-рефлексу та хвилею D2 виявляється також при ритмічній стимуляції аферентів. Перебіг у часі гальмування H-рефлексу, викликаного вібраційною стимуляцією мязових рецепторів, не виявляє в своїй пізній стадії значних відмінностей від хвилі D2, що виникає при стимуляції загального малогомілкового нерва, і від постактиваційної депресії H-рефлексу.

2. Основний зміст роботи