Облік пам’яток і введення до наукового обігу нових масових матеріалів. Систематизація речового комплексу та відтворення характеру деяких галузей господарства та культури. Проведення типологічної та хронологічної класифікації археологічних пам’яток.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИЗахист відбудеться “09” квітня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної Академії Наук України за адресою: 04210, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту археології У дисертації на основі комплексного вивчення джерел подано загальну реконструкцію історико-культурного розвитку трипільського населення Нижнього Поросся. Аналіз різних категорій інвентарю дозволив виділити комплекси із специфічними рисами, обєднаними в типи памяток. В широком перечне орнаментальных схем наиболее характерными для Нижнего Поросья являются фестонная, каневский вариант “совиного лика”, дополненные “концентрическими кругами”, знаками “летящая собака”, “раздвоенное дерево”.Лише отримані у 1990-2000-х роках нові масові матеріали надали можливість досліджувати культурно-історичні процеси за доби розвиненого Трипілля у Нижньому Пороссі. Дослідники вирізняють у Трипіллі два великих самостійних ареали - західний та східний. Цвек „східнотрипільської культури” (СТК) з урахуванням її своєрідного шляху розвитку вбачається правомірним і узгоджується з раніше висловленими думками ряду дослідників (V. Одним з таких регіонів є Нижнє Поросся, або Канівське Подніпровя, де з етапу В ІІ паралельно із прикордонними поселеннями СТК відбувався розвиток окремого варіанту ЗТК - канівської локальної групи. Її виконанню було підпорядковано такі завдання: 1) облік (картографування) памяток і введення до наукового обігу нових масових матеріалів, 2) систематизація речового комплексу, відтворення характеру деяких галузей господарства та духовної культури, 3) типологічна та хронологічна класифікація археологічних памяток, 4) висвітлення деяких питань історії канівської групи трипільського населення.Згадуються поселення в околицях м. Керамічні матеріали „канівського походження” з памяток Наддніпрянщини стали підставою для виділення одного з етапів першої періодизації Трипілля. У подальшому вивчення трипільських памяток регіону провадилося епізодично, здебільшого фахівцями з інших археологічних періодів та культур. Пассек відмітила в Нижньому Пороссі переважання мальованої кераміки та її подібність до посуду Бузького басейну етапу С І (1949; 1949а). Найбільш масштабні роботи проведено на останньому поселенні, де відкрито і досліджено 3 наземні будівлі-“площадки”, комплекс заглиблених обєктів та гончарну майстерню.Незаможник), по два-три на відстані 3-3,5 м (Пекарі ІІ), або стоять рядами впритул один до одного (Зелена Діброва). Вхід до будівлі влаштовували в торцевих стінах, а в тих, що стояли ближче до берегового схилу - із зовнішньої сторони селища (Пекарі ІІ, Зелена Діброва). Одношарові глинобитні вимостки, що виступають за межі основного приміщення, надавали будівлям Г-і Т-подібної форми у плані. Характерні риси: нівелювання ділянки під забудову, зменшена площа споруд (порівняно з 1-м підтипом майже вдвічі), використання „платформи” в якості горищного перекриття, наявність печей або вогнищ, „подіуму”, вимосток всередині будівлі. До окремих варіантів належать будівлі, де поєднані елементи наземних та заглиблених споруд (будинки з підпільним приміщенням).Сюди входять як окрема підгрупа посудини, аналогічні за технологією виготовлення, але прикрашені прокресленими лініями із фарбуванням окремих зон поверхні. Такі вироби складають 70-90% всієї кераміки, окрім декількох памяток, що фіксують проникнення у Нижнє Поросся інших локальних груп ЗТК. За формою посуд поділяється на 13 типів: миски, посудини сфероконічної, біконічної, грушоподібної, ріпоподібної форм, горщики, кратери, кубки, кубкоподібні, амфори, покришки, біноклеподібні предмети та мініатюрні копії посудин. Кераміку І групи 2 підгрупи виявлено в обмеженому колі памяток (Валява, Квітки І, Петропавлівка, хут. За формою вироби розподіляються на три типи - горщики, миски і мініатюрні посудинки.Виявлені за археологічними даними окремі галузі економіки населення Нижнього Поросся свідчать про швидке пристосування до умов навколишнього середовища. При відносно традиційному веденні землеробства і тваринництва у Нижньому Пороссі значну роль відігравали привласнюючі форми господарства: полювання, рибальство та збиральництво. Регіон характеризується чіткою локалізацією місцевих родовищ т.зв. дніпро-канівського кременю (Петрунь, 2004), а організація кременевого виробництва ілюструється за результатами досліджень майстерні з обробки кременю в Пекарях ІІ. Особлива тенденція у тваринництві канівських племен - відносно високий рівень розвитку свинарства, що, мабуть, обумовлено природно-географічними особливостями регіону. Процес освоєння місцевої сировинної бази та пристосування технології обробки кременю до особливостей місцевої сировини проілюстровано шляхом співставлення намічених тенденцій в кремяній індустрії (Є.В.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
