Трипільське населення Буго-Дніпровського межиріччя: просторово-часовий аналіз - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: кандидат історичних наук Рижов Сергій Миколайович, Інститут археології НАН України, Відділ археології енеоліту - бронзової доби, старший науковий співробітник. Захист відбудеться «17» березня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної Академії наук України за адресою: 04210, Україна, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту археології НАН України (04210, Україна, м.Її виконанню були підпорядковані наступні завдання: 1) обґрунтування теоретико-методологічних засад дослідження; 2) постановка гіпотез, що підлягають розробці методами просторового аналізу; 3) аналіз та систематизація джерел; 4) розробка варіантів відносної хронології памяток; 5) розробка моделей просторової організації трипільських племен, включаючи моделі економічного розвитку та соціально-політичної організації населення; 6) аналіз тенденцій демографічного розвитку населення; 7) кореляція результатів моделювання, верифікація моделей; 8) визначення подальших перспектив вивчення Кукутень-Трипільської культурно-історичної спільності у сфері теоретичного моделювання. Обєкт дослідження складають моделі систем розселення носіїв ЗТК в регіоні, моделі економічної та соціально-політичної організації населення за матеріалами розташування поселень, моделі демографічного розвитку населення. З огляду на поставлені задачі дослідження проаналізовано літературу з проблем відносної хронології памяток ЗТК у Буго-Дніпровському межиріччі, включаючи питання мікрохронології великих поселень, проблем ієрархії населених пунктів, а також формування та функціонування поселень великих розмірів, проблем демографічного та соціально-економічного розвитку населення. трипільський історичний племя В роботах по вивченню демографічної ситуації часто використовують модель експоненційного (не обмеженого зовнішніми факторами росту населення): , де P(t) - чисельність населення в момент часу t, Р - початкова чисельність населення в момент часу t = 0, r - швидкість приросту населення, е - основа натурального логарифма (2,7183) [Hassan, 1978, p.69; Хаггетт, 1979, с.180-188; Гаврилюк, 1999, с.115-129; М. В символьному вигляді модель записується як: , де I - інтенсивність звязків між мешканцями двох населених пунктів, М - показники чисельності населення, - відстань між двома пунктами в ступені b, k - „нормалізуючий коефіцієнт”.Оскільки аналіз закономірностей в розташуванні споруд на поселеннях неодноразово проводився іншими дослідниками (Т.С. Подальше застосування „моделі тяжіння” дає можливість вказати, що в цій моделі іманентно закладено можливість отримання як хорологічної, так і хронологічної інформації (раніше ця проблема була поставлена К. Зокрема, виділено три ступені розвитку поселень володимирівської групи, три ступені розвитку населених пунктів другої фази небелівської групи, два ступені розвитку поселень третьої фази томашівської групи. Дергачова) населення окремих поселень з застосуванням „моделі тяжіння”, що дозволяє деталізувати розуміння процесу розселення носіїв ЗТК в Буго-Дніпровському межиріччі. З двома племенами, скоріше за все, слід повязувати два ПВ поселень володимирівської та небелівської груп.