Трипільська археологічна культура - Презентация

Саме тут впадають в нього відразу три річки - Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва ПОСЕЛЕННЯПОНАД пятдесяти вчених з України, Росії, Великобританії, Румунії, Ізраїлю та Молдови взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції , присвяченій 110-ої річниці відкриття трипільської культури 1893 - 2003 Серпень 2003, с.Тальянки, ЧЕРКАЩИНАВІКЕНТІЙ Хвойка першим відкрив поселення трипільської культури на Київщині біля сіл Трипілля, Халепя , Веремя , Жуківці , Щербанівка був переконаний у її місцевому походженні, вважав, що вона належала осілому землеробському населенню - нашим предкам - прасловянамзапочаткував дискусію про етногенез словян відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв (тепер Національний історичний музей) Памятник Вікентію Хвойці в селі Трипілля Вікентій ХВОЙКАЧАС існування Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини IV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від камяного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал - мідь) Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є . Ранній етап (4000-3600 рр. до н. е.) Поселення : мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування; зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки; були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 - 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб; приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15-18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 МТРИПІЛЬСЬКІ поселення. ) Поселення : будувалися на зручних для оборони місцях мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, обєднуючу функцію зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний МУРТРИПІЛЬСЬКІ поселення. Пізній етап (3150-2350 рр. до н. е.) Поселення - протоміста : ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл: Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкою полови, пофарбовані мінеральною фарбою 1 Задня стіна з вікнами Макет створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом, кандидатом історичних наук аталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні в с.Тимкове Одеської областімотичне із застосуванням тяглової сили тварин орне Рільництво у трипільців Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н.е., тобто припускають, що орне землеробство в Україні зявилося на тисячоріччя раніше, ніж ВВАЖАЛИРІЛЬНИЦТВО у трипільців Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон Ріллю обробляли деревяною мотикою з камяним чи кістяним наконечником, пізніше - ралом Збіжжя жали серпами: кістяними із кремяними вкладишами або кремяними Зерно на борошно мололи камяними зернотерками (жорнами) Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свинейгончарство - виробництво глиняного посуду виробництво знарядь з каменю, кості та кремяних Ремесла обробка металів прядіння й ТКАЦТВОГОНЧАРСТВОВИРОБИ трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Повязана з "поїнням землі" та проханням родючості .