Трихофітія великої рогатої худоби (етіологічна структура, діагностика, селекція штамів та розробка бівалентної вакцини) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук ТРИХОФІТІЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА, ДІАГНОСТИКА, СЕЛЕКЦІЯ ШТАМІВ ТА РОЗРОБКА БІВАЛЕНТНОЇ ВАКЦИНИ)Науковий консультант: Головко Анатолій Миколайович, доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН Українська Академія Аграрних наук, віце-президент. Офіційні опоненти: Завгородній Андрій Іванович, доктор ветеринарних наук, професор ННЦ "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини", завідувач лабораторії вивчення туберкульозу; Риженко Василь Петрович, доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН, Інститут ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії анаеробних інфекцій; Захист відбудеться 5 грудня 2007 року о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64 359 01 в Національному науковому центрі "Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" за адресою: вул.Відомо, що трихофітія (стригучий лишай) великої рогатої худоби має значне поширення у світі та завдає значних економічних збитків у галузі скотарства (Петрович С.В., 1989, Саркисов А.Х., 2000, Саркисов К.А., 2006). Робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичними планами ДНКІБШМ: № державної реєстрації 0100U000260 - "Підтримання штамів мікроорганізмів у Національному центрі штамів мікроорганізмів України", № 0101U000542 - "Розробити методи підтримання та збереження мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів), що знаходяться в установах ветеринарної медицини України з подальшим впровадженням їх під час промислового виготовлення біологічних препаратів", № 0104U007530 - "Розроблення засобів діагностики та профілактики інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин та засобів їх стандартизації", № 0105U003218 - "Колекція штамів патогенних для тварин мікроорганізмів Національного центру штамів мікроорганізмів Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів", № 0105U005322 - "Розроблення біотехнології виготовлення концентрованої вакцини проти трихофітії великої рогатої худоби (ВРХ) та інактивованої вакцини проти дерматомікозів мясоїдних". здійснити селекцію та відібрати виробничі штами для виготовлення й контролю бівалентної, живої, сухої, концентрованої вакцини проти трихофітії великої рогатої худоби; Уперше в Україні обґрунтовано спосіб виготовлення та складові компоненти бівалентної, живої, сухої, концентрованої вакцини проти трихофітії великої рогатої худоби, визначено її профілактичну та терапевтичну дози, доведено нешкідливість, профілактичну й терапевтичну ефективність цього препарату. Автор особисто здійснив аналіз літературних даних за темою роботи; теоретично й експериментально обґрунтував наукову концепцію та напрямки роботи; здійснив клініко-епізоотологічні обстеження, мікологічні дослідження, виділив та селекціонував виробничі штами; розробив схеми та методики і здійснив експериментальні дослідження в лабораторних та виробничих умовах; проаналізував та узагальнив одержані результати; сформулював висновки та рекомендації для практики; розробив нормативну документацію на "Вакцину "Триходерм" проти трихофітії великої рогатої худоби бівалентну, живу, суху, концентровану".Особливістю захворювання було охоплення до 10 % поголівя тварин, частіше на окремих фермах клінічно хворіли від 6 до 20 тварин; збільшення кількості тварин з атиповою формою перебігу захворювання (до 10 %), а також те, що здійснення профілактичних щеплень вакцинами ЛТФ-130 і "Триховак" без інших оздоровчих заходів не завжди попереджувало захворювання тварин, а використання цих препаратів з терапевтичною метою без інших оздоровчих заходів не завжди було ефективним. Зараження в дозі 104 мікроконідій на 1 см2 шкіри викликало незначне утворення лупи на 13-16 доби в тварин, заражених штамами С-102 та ТМЧ-К, яка до кінця спостереження (30 діб) зникала. У тварин, заражених штамами С-102 та ТМЧ-К, захворювання починалося з утворення лупи на 10 добу та появи кірочок і струпів на 13-22 доби. Різниця в клінічних проявах була в тому, що кірочки й струпи в місцях інокуляції вакцинних штамів ЛТФ-130, Кн-01 та ТМЧ, були тонкими й "легкими", самі відпадали після 30-35 доби, і до кінця спостереження (40 діб) в місцях інокуляції запалення зникало. Отже, для вищезазначених штамів оптимальною дозою, що давала яскраву клінічну картину захворювання на трихофітію більше 30 діб у лабораторних тварин і більше 40 діб у телят, була доза 2,5 х 106 мікроконідій на 1 см 2 шкіри.Уперше в Україні встановлено, що захворювання великої рогатої худоби на трихофітію спричиняють два види збудників - Trichophyton verrucosum i Trichophyton mentagrophytes. Клінічні прояви захворювання в тварин, спричинені T. verrucosum, установлено в 75,9 % обстежених господарств, Trichophyton mentagrophytes - у 13,8 %, асоціацією обох збудників - у тварин 10,3 % обстежених господарств. Впливу статевої або породної належ