Трихінельоз тварин (поширення, діагностика та заходи боротьби) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукОфіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Дахно Іван Степанович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології і токсикології кандидат біологічних наук, професор Шендрик Любов Іванівна, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології та інвазійних хвороб Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.П. У дисертації викладено дані щодо епізоотології та епідеміології трихінельозу в Україні упродовж останніх пятнадцяти років. Зясовано причини виникнення інвазії серед тварин і людей. Умовно визначено неблагополучну зону з трихінельозу, яка обєднує шість областей (Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька і Київська). Встановлено, що подрібнення проб мязів за допомогою ножиць і механічної мясорубки, фільтрація перевару через сита з діаметром отворів 1 мм та розподільчі лійки грушоподібної форми ВД-3 і “Simax” ТС є найбільш ефективними методами при проведенні досліджень на трихінельоз.Захворювання на трихінельоз до нині залишається актуальною проблемою ветеринарної медицини багатьох країн світу, адже збудники циркулюють серед домашніх, диких і синантропних тварин, що й спричинює часте виникнення осередків трихінельозних вогнищ. Нині є напруженою епізоотична та епідемічна ситуації в країнах Африки і Азії, виявляють збудників трихінельозу у тварин і людей в Америці та Японії, зареєстровано випадки захворювання у країнах Європи (Іспанія, Італія, Польща, Болгарія, Румунія, Молдова, Грузія, Литва, Росія, Білорусь, Україна). Отже, трихінельоз спричинює значні економічні збитки тваринництву та соціальні - людству, що спонукає дослідників до вивчення причин його виникнення. Мета роботи полягає у вивченні епізоотичної ситуації з трихінельозу в Україні та встановленні шляхів поширення і циркуляції збудника серед домашніх, диких і синантропних тварин, удосконаленні методів післязабійної діагностики та розробці науково обґрунтованих заходів боротьби і профілактики цього гельмінтозу. За результатами досліджень, разом із співробітниками кафедри паразитології і фармакології Білоцерківського державного аграрного університету, спеціалістами Державного комітету ветеринарної медицини і Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, запропоновано і впроваджено у практику “План заходів боротьби з трихінельозом тварин в Україні на 2003-2010р.”; Проект державної цільової програми “Діагностика, профілактика та заходи боротьби з трихінельозом тварин на території України упродовж 2006-2011 р.”; “Програма моніторингових досліджень з трихінельозу в Україні на 2005-2006 рр.”; “Інструкція щодо боротьби з трихінельозом тварин” (2007); Набір діагностичний методом перетравлення проб мязів у штучному шлунковому соку для ідентифікації личинок “Trichinella spiralis”; технічна документація до приладу “Перевар-1” та проекційного трихінелоскопу ТЛ-1; “Рекомендації з діагностики трихінельозу тварин” (2006); Методичні рекомендації щодо попередження та ліквідації захворювань свиней на гельмінтози.Експериментальну частину роботи, апробацію та виробничу перевірку результатів досліджень проводили протягом 2000-2007 рр. у наукових лабораторіях кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Національного аграрного університету, кафедри паразитології та фармакології Білоцерківського державного аграрного університету, у відділі паразитології Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, а також у відділах паразитології державних лабораторій ветеринарної медицини ряду областей (Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької, Черкаської, Дніпропетровської, Хмельницької, Житомирської, Закарпатської) України. Епізоотичну ситуацію з трихінельозу в Україні вивчали шляхом аналізу і узагальнення матеріалів за формами статистичної звітності (форми 2-вет, 3-вет, 4-вет), які були отримані в Державному комітеті ветеринарної медицини, Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи і в обласних державних лабораторіях ветеринарної медицини. Дослідження проводили методами: перетравлення проб мязів у штучному шлунковому соку та компресорної трихінелоскопії з метою виявлення личинок трихінел (Дорошко З.І., 2005), аналізували результати імуноферментного аналізу - для виявлення антитіл у сироватці крові свиней, який проводили у Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на базі імунологічного відділу і державних обласних (Київської, Миколаївської, Черкаської) лабораторіях ветеринарної медицини. При виділенні личинок трихінел використовували запатентований діагностичний набір “Трихінела Скрін” для ідентифікації личинок Trichinella spiralis методом перетравлення проб мязів у штучному шлунковому соку.

2. Основний зміст роботи