Етнографічна індивідуальність українсько-руської, польської і великоруської національностей. Антропологічне порівняння географічних, історичних і культурних обставин формування націй у слов"янських народностей. Народний характер їх представників.
І давніше були, і тепер є нації з такою безталанною історією, що власну мову стратили і перейняли чужу, а проте національність свою задержали та все почувають себе і вважають за народ, цілком окремий від інших. Не будемо торкатись питання, чи корисніша була б асиміляція, чи ні, а вдамося до антропології; там побачимо, що таке приподоблювання усіх людей до одного якогось типу річ цілком неможлива, просто абсурд. Русини опинилися в обставинах доволі оригінальних: з двох сусідів ні один, а найпаче той, що на півночі, не хоче признати їх за окремого індивідуума етнографічного; в Австрії поляки кажуть, хоч тепер вже не всі, що русини ніщо більш, як різновидність поляків; в Росії москалі правлять, що русини тільки вітка великоросів. Коли поглянемо на череп русина зверху, так формою своєю він походить на яйце, повернене носком наперед; у поляків череп значно Довший за українського, а в москалів, навпаки, формою він наближається ближче до круглого. Не в тих самих місцях тіла зявляється гладшання в усіх трьох типів: у поляків найчастіше і найбільше гладким буває черево; у москалів - потилиця; а в українців - бюст, себто та частина підкожної клітчатки, яка лежить поверх грудяної клітки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
