Історія розвитку питання про стадії процесу соціалізації. Сутність тренінгу як систематичного тренування або вдосконалення певних навичок або поведінки його учасників. Специфічні риси і парадигми тренінгу комунікативних вмінь й міжособистісних відношень.
Аннотация к работе
На тему: Тренінг, як засіб підвищення ефективності соціалізації Виконала: студентка першого курсу денної форми навчанняНаш час - це час компютерних технологій, соціальних мереж які повністю заполонили життєвий простір, починаючи з побуту і завершуючи трудовою діяльністю індивіда, який віддає перевагу соціальним мережам більше,ніж повноцінним міжособистісним контактам. Ця тенденція в суспільстві негативно відображається на процесі соціалізації як дітей, так і дорослих. Актуальність: Питанням соціалізації займались в різні періоди психологи і соціологи різних психологічних течій. Ця проблема в наші часи досить актуальна,так як в звязку з компютеризацією суспільства, пришвидшенням ритму життя людей спостерігається погіршення ефективності процесу соціалізації. Я пропоную в своїй роботі розглянути саме тренінг, як механізм підвищення ефективності процесу соціалізації в сучасному суспільстві.Під поняттям соціалізації слід розуміти весь процес засвоєння досвіду суспільного життя і суспільних відносин.[2;324] Соціалізація відноситься до тих процесів, за допомогою яких люди вчаться жити спільно одне з одним і ефективно взаємодіяти. Соціалізація передбачує активну участь самої людини в засвоєнні культури людських відносин , в формуванні визначених соціальних норм, функцій і ролей, в набутті вмінь і навичок, що необхідні для їх успішної реалізації. В системі вітчизняної психології поняття «соціалізації» також розглядається як тотожне поняттям «розвитку особистості» і «виховання».[3;133] Процес соціалізації являє собою сукупність всіх соціальних процесів,що передбачає засвоєння і відтворення соціальних норм і культурних цінностей,а також саморозвиток і самореалізацію особистості в тому суспільстві до якого вона належить.[1;56] За Андрєєвою соціалізація - це двобічний процес,який з одного боку включає в себе засвоєння індивідом певного соціального досвіду шляхом входження в певне соціальне середовище, а з іншого - відтворення системи соціальних звязків індивідом за рахунок його активної діяльності, активного входження в соціальне середовище. Як субєкт вона засвоює соціальні норми і культурні цінності суспільства в єдності з реалізацією своєї активності, саморозвитку, самореалізації в суспільстві, тобто не тільки адаптується до суспільства, але й активно бере участь в процесі соціалізації, впливає на саму себе і свої життєві умови.[4;181] Таким чином, в процесі соціалізації людина виступає і як її обєкт, і як субєкт.Питання про стадії процесу соціалізації має свою історію.[6;67] Найбільш детально воно розглядалось в концепціях фрейдизму. Як відомо, з точки зору психоаналізу особливе значення для розвитку особистості має період раннього дитинства , це призвело до доволі жорсткого встановлення стадій соціалізації: в системі психоаналізу соціалізація хронологічно співпадає з періодом раннього дитинства. В вітчизняній психології ставиться наголос на соціалізації, як на засвоєнні досвіду саме в період трудової діяльності. За цим критерієм виділяють три стадії процесу соціалізації : передтрудову, трудову і післятрудову.[7;54] [8;96]Дотрудова стадія охоплює весь період життя від народження до ,власне, початку трудової діяльності. Ця стадія розділяється на два періоди: а) рання соціалізація, що охоплює час від народження дитини до того часу коли вона йде до школи, тобто той період, який у віковій психології іменується періодом раннього дитинства; б) стадія навчання, що включає весь період юності в широкому розумінні цього терміна.На передтрудовой стадії соціалізації інститутами виступають: в період раннього дитинства - сімя і дитячі установи, які грають дедалі більшу роль в сучасних суспільствах. Саме в сімї діти набувають перші навички взаємодії, освоюють перші соціальні ролі (в тому числі - статеві ролі, формування рис маскулінності і фемінінності), осмислюють перші норми і цінності. Незважаючи на те, що сучасна сімя не може претендувати на ту роль, яку вона грала в традиційних суспільствах (збільшення числа розлучень, бездітність, ослаблення традиційної позиції батька, трудова зайнятість жінки), її роль в процесі соціалізації все ж залишається досить значимою. Імітація не обмежується тим, що дитина, скажімо, намагається пекти хліб, бачачи, як це робить її батько; ймовірно, через декілька десятків років вона сама стане батьком і за прикладом свого батька буде вчити сина пекти хліб. Як правило, зразками для наслідування в першу чергу стають батьки, але діти можуть брати приклад і з вчителів або інших людей, що володіють владою або високим статусом, якщо між ними склалися теплі, емоційні відносини.Згідно з «Психологічним словником», тренінг (від англ.train - вчити, виховувати) - це систематичне тренування або вдосконалення певних навичок або поведінки учасників тренінгу. Розрізняють тренінги ділового спілкування,тренінг продаж, поведінковий тренінг, рольовий тренінг, відео тренінг та інші[11;929]. В наш час слово «тренінг» використовується досить широко.