Травматичні внутрішньомозкові крововиливи. Прогнозування результатів лікування та оптимізація надання допомоги - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇРобота виконана в Донецькому державному медичному університеті імені М.Горького МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Семисалов Сергій Якович, професор кафедри нейрохірургії, отоневрології та ЛОР-хвороб Донецького державного медичного університету ім.М.Горького МОЗ України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України, професор Педаченко Євген Георгійович, Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, керівник відділу нейротравми та її наслідків, Головний нейрохірург МОЗ України доктор медичних наук, професор Потапов Олександр Олександрович, Сумський державний університет МОН України, завідувач курсу нейрохірургії Захист відбудеться 3 липня 2007 року о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.557.01 при Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України (04050, м.Київ, вул.Мануїльського, 32)Питання тактики лікування травматичних внутрішньомозкових крововиливів (ТВМК) гостро стоять перед нейрохірургами. У наукових працях не знайшло достатнього відображення прогнозування найближчих кінцевих результатів диференційного лікування ТВМК із застосуванням сучасних інформаційних технологій. На основі клінічних і компютерно-томографічних співставлень встановити найбільш інформативні ознаки, що впливають на прогноз найближчих кінцевих результатів травматичних внутрішньомозкових крововиливів. Розробити математичну модель травматичних внутрішньомозкових крововиливів і провести програмно-обчислювальне прогнозування найближчих кінцевих результатів травматичних внутрішньомозкових крововиливів. Запропонувати ототожнювати прогноз найближчих кінцевих результатів зі ступенем ризику хірургічного втручання при травматичних внутрішньомозкових крововиливах.Результати роботи доповідались на Республіканській науковій конференції Асоціації радіологів України (Полтава, 2004), науково-практичній конференції нейрохірургів України (Тернопіль, 2005), Асоціації нейрохірургів Донецької області (Донецьк, 2005). Дисертація пройшла апробацію на спільному засіданні Вченої Ради Інституту нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України спільно з кафедрами нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О.Богомольця та Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, членами Української асоціації нейрохірургів (01.12.2006 р., протокол № 2). Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділив, підсумку, висновків, списку використаних джерел.Окрім візуальної оцінки результатів компютерної томографії (КТ) головного мозку, вивчали ступінь зміщення серединних структур, форму і локалізацію крововиливу, його обєм, виразність набряку мозку і стан лікворної системи. Усі спостереження були розділені на 3 групи: 322 випадки, на яких математична модель вивчалася, 50 випадків - контрольна група та 50 спостережень - тестова група. Клінічна оцінка розробленої системи прогнозування ступеня ризику хірургічного втручання при ТВМК була проведена на 33 постраждалих, які були оперовані у 2005р. Клініко-неврологічна симптоматика ТВМК найчастіше складалася з порушення свідомості (тільки у 1/3 постраждалих свідомість була ясною), змін у памяті (вони були відсутні у 1/5 випадків), а також наявності вогнищевих ушкоджень мозку (анізокорія мала місце у 1/3 випадків; парез VII пари був присутнім у 77% травмованих; слабкість у кінцівках була відмічена у 47,5% постраждалих; анізорефлексія була присутня у більшості спостережень - 68,7%). Обєктивізувати прийняття рішення при виборі тактики лікування дозволяє прогноз найближчих кінцевих результатів операції.Прогноз кінцевих результатів лікування травматичних внутрішньомозкових крововиливів базується на ретельному вивченні клініко-променевих особистостей їх проявлення у співставленні з відомими кінцевими результатами. Розроблена математична модель прогнозування найближчих кінцевих результатів хірургічного лікування ТВМК на основі “генетичних алгоритмів” стала ефективною - помилка прогнозу становила 8%, що у 5,7 рази краще попередніх досліджень. Запропоновано ототожнювати вірогідність прогнозу найближчого кінцевого результату оперативного лікування ТВМК зі ступенем ризику хірургічного втручання. Це дозволяє доказово мотивувати оперативне втручання у тих випадках, коли ризик операції відноситься до IV ступеня. Для доказовості рекомендацій щодо оптимізації надання допомоги постраждалим із ТВМК проведено клініко-епідеміологічне дослідження черепно-мозкового травматизму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ