Трансцендентальні виміри свободи: філософсько-антропологічний аналіз - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наукЗ дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Харківського національного педагогічного університету ім. В диссертации представлено новое научное направление философско-антропологических исследований, тематизирующее на концептуальном уровне систему взаимодополняющих связей между свободой, трансцендированием и порождением новых смыслов в пространстве культуры. Выступая условием смыслопорождения, свобода в ее социальных и культур-антропологических репрезентациях является парадоксальной: она одновременно многомерна и трансцендентальна, феноменальна и ноуменальна, природа ее такова, что она постоянно проявляет себя неожиданными гранями, никогда не раскрывая до конца свое сущностное ядро. Регулятивный и смыслопорождающий потенциал свободы применительно к каждой из сфер заключается в том, что свобода выступает важнейшим условием упорядочивания отношений между людьми в социуме; только свободное существо способно быть ответственным, вменяемым, ему можно поставить что-то в вину или заслугу, только у свободного существа может быть разбужена совесть. Связывая свободу со справедливостью, право очерчивает контуры ее первичных смыслов, позволяет от внешней свободы двигаться к внутренним ее измерениям, сущностным проблемам жизнедеятельности человека, скрытым мотивам его поведения, сфере целеполагания, ценностных ориентаций, целостности Я, поискам человеком самого себя и своего места в мире.Чи не одне з перших місць серед цих пріоритетів посідає свобода. Можливо, саме тут криється одна з найважливіших проблем: як поєднати свободу і смисл; на яку відстань слід відсунути межі свободи, аби одночасно існувала свобода і зявлялись нові смисли людського буття; якими мають бути нові її форми, щоб зберігалися можливості для подальшого існування окремих особистостей і цивілізації у цілому. Сучасна постановка проблеми свободи полягає у тому, щоб зясувати, чим наповнити незалежність або зовнішню свободу, яка відкривається перед людиною постсучасності; що слід зробити, щоб вільна людина за своєю волею не робила вибір на користь нового рабства, або не вдавалася до тотального свавілля, що призведе до глобальної катастрофи. В епоху Нового часу на перший план вийшли дослідження політико-правових аспектів свободи: Н. В українській філософії аналіз проблем людини у сучасному світі у контексті загальнометафізичних вимірів свободи, майбутнього універсалії "свобода" проведено у роботах Є.І.У першому розділі "Проблема свободи у трансцендентальній філософській традиції: теоретико-методологічні засади дослідження" проаналізовано основні тематизації свободи у класичній, некласичній та постнекласичній трансцендентальних традиціях, які маніфестують свободу як обєкт дослідження, та показують відмінні особливості у кожному типі філософування. свобода антропологічний трансперсональний порядок У підрозділі 1.2 "Класична трансцендентальна філософія про свободу" простежується ґенеза поняття трансцендентального, досліджується протилежність трансцендентного та трансцендентального, проводиться порівняльний аналіз поглядів на свободу представників класичної трансцендентальної філософії від І. Зясовано, що, згідно з поглядами Канта, свобода не може бути повністю досліджена у межах емпіричного пізнання, недостатність такого підходу випливає з відкриття умоосяжного світу через здійснення трансцендентального поняття свободи. Ясперса, згідно з якою трансцендентальна свобода, в якій людина за допомогою слухняності значущим нормам знаходить себе вільною як самозвеличання, одночасно є активною свободою на противагу чистому пасивному знанню, і спирається на необхідність противаги відносній обмеженості свавілля. У підрозділі 4.2 "Буття, небуття і свобода" проаналізовано категорії буття і небуття та їх звязок з людськими вимірами свободи, зясовано загальне і відмінне у західній та східній філософських традиціях щодо цієї проблеми, показано, що питання про буття і небуття як початкові принципи смислопородження свободи - це питання про те, де і як виникає свобода і як вона взагалі існує у світі, а також про те, звідки людина як вільна істота черпає вищі сенси: із себе, зі світу чи з того, що лежить зовні - понад, "вище" світу.Зазначено, що в дисертації вперше у вітчизняній філософії обґрунтований концептуальний підхід до "свободи" не лише як до головного "змістовного" чинника регуляції правових, моральних та релігійних відносин, але й як до універсального підґрунтя створення трансцендентальних смислів, які складають духовну основу становлення та еволюції людської особистості та цивілізації як такої. Обґрунтовано можливість філософсько-антропологічної концепції свободи в її трансцендентальних вимірах та запропоновано новий підхід до аналізу її природи, сутності, особливостей формування і розвитку шляхом виявлення специфіки суперечностей і форм буття/небуття сво

2. Основний зміст дисертації