Трансторакальна пункційна біопсія під контролем рентгенівської комп"ютерної томографії в діагностиці вогнищевої патології - Автореферат

Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Роботу виконано на кафедрі променевої діагностики Запорізького державного інституту удосконалення лікарів Науковий керівник: Мягков О. П. кандидат медичних наук, доцент завідувач кафедрою променевої діагностики Запорізького державного інституту удосконалення лікарів Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Рогожин В.О., директор Науково-діагностичного центру “Здоровя літніх людей” Академії медичних наук України доктор медичних наук, професор Гончар О.А., професор кафедри радіологіїЗ середини 70-х років, по демографічним оцінкам ВОЗ, за частотою рак легенів входить в першу шістку злоякісних новоутворень (перше місце у чоловіків та пяте у жінок). За даними літератури, визначається тенденція до зростання раку легенів (в нашій країні за останні 20 років кількість випадків цієї патології зросла більше, ніж у 2 рази). Також за даними променевих методів дослідження неможливо вірогідно судити про гістологічну належність новотворів легенів та інших органів грудної клітки, хоча різні типи пухлин можуть мати деякі певні ознаки. Проте усі дослідники поділяють концепцію, що у теперішній час тільки повна своєчасна резекція є єдиним прийнятним радикальним методом лікування злоякісних пухлин легенів. Дисертація є частиною наукової роботи, що виконується на кафедрі променевої діагностики Запорізького державного інституту удосконалення лікарів “Пункційні методи діагностики уражень органів грудної клітки під контролем рентгенівської компютерної томографії”, УДК 616.712-072-073, № державної реєстрації 0100V001184, шифр роботи ВН.Р02.20.16-99.На етапі планування КТ-ТПБ, до проведення статистичної обробки результатів, проведено розподіл 167 обстежуваних хворих на досліджувані групи згідно розташування ураження в легені: 1 група - субплевральна локалізація (26 хворих - 15,6%); 2 група - локалізація вогнища в плащовому відділі легені, що іноді контактувало з вісцеральною плеврою "доріжкою" (77 хворих - 46,1%); 3 група - глибока локалізація (глибина залягання вогнища в легені більш 25 мм; 64 хворих - 38,3%). У 53 хворих в групі А після проведення 67 КТ-ТТАБ (з них повторних - 14) в 39 випадках (73,5%) за допомогою цієї методики вдалося установити морфологічний діагноз. У 30 хворих в групі Б після проведення 31 КТ-ТБАБ (з них 1 повторна) в 29 випадках (97%) за допомогою цієї методики вдалося установити морфологічний діагноз. У 47 хворих в групі С після проведення 50 КТ-ТКАБ (з них 3 повторних) в 44 випадках (93,6%) за допомогою цієї методики вдалося установити морфологічний діагноз. У 37 хворих в групі Д після проведення 42 КТ-ТТБ (з них 6 повторних) в 44 випадках (93,6%) за допомогою цієї методики вдалося верифікувати морфологічний діагноз.Удосконалена методика трансторакальної пункційної КТ-біопсії через модифікацію метода трикутника, що дає змогу розраховувати довжину пункційної траси з точністю до ±1 мм. Розроблено методичні підходи (косий доступ, нахил гентрі, створення сольового буфера, доступ через плевральний випіт), спрямовані на профілактику клінічно значимих ускладнень (пневмоторакс, кровотеча) при проведенні КТ-ТПБ, здійснюваних в амбулаторних умовах. КТ-контроль є методом вибору при пунктуванні маленьких легеневих вогнищ, котрі рідко візуалізуються за допомогою рентгеноскопії і ультрасонографії. Показники діагностичної інформативності трансторакальної пункційної КТ-біопсії для маленьких уражень становили: чутливість 76,1% , специфічність 100% , точність 87%. Порівняльний аналіз показників діагностичної інформативності трансторакальної пункційної біопсії легеневих вогнищ показав, що при КТ-біопсії вони кращі, ніж при РС-та УЗ-біопсії і становили: чутливість - 94,5%, специфічність - 100%, точність - 97,3%.

Основний зміст роботи