Трансформаційний генезис спільної агропромислової політики Європейського Союзу: панорама світогосподарського розвитку - Статья

Київський національний економічний університет імені Вадима ГетьманаНе випадково, парадигмальними принципами спільної аграрної політики Євросоюзу, закладеними ще у кінці 1950-х років, стали: ринкова єдність (marketunity) - вільна міждержавна торгівля сільськогосподарською продукцією із скасуванням систем тарифного і нетарифного її оподаткування; надання переваг аграрній продукції власного виробництва (communitypreference); фінансова солідарність (financialsolidarity) - запровадження інституту колективної відповідальності усіх держав-членів за фінансову результативність й економічний ефект реалізації спільної аграрної політики) [1]. Однак, якщо у другій половині 1950-х років аграрна політика ЄС була зорієнтована головним чином на формування спільного внутрішньо-регіонального ринку сільськогосподарської продукції із запровадженням вільного її міждержавного руху та системи цінових преференцій аграріям , то реальний перехід європейських країн до реалізації повноформатної спільної аграрної політики відбувся тільки у 1960-х роках. Йдеться, зокрема, про міждержавну конвергенцію важелів регулювання таких «чутливих» сфер продовольчої безпеки держав ЄС як-от: ціноутворення на аграрну продукцію (із запровадженням узгоджених механізмів формування єдиних цін на сільськогосподарські товари); регулювання внутрішньо-регіональної торгівлі даною товарною групою; імплементація наднаціональної системи фінансування аграрного виробництва та реалізація єдиної європейської політики у сфері торгівлі сільськогосподарськими товарами з третіми країнами. агропромисловий торгівля тарифний оподаткування Це дало змогу не тільки оперативно стабілізувати доходи сільськогосподарських виробників, але й певною мірою відрегулювати такі найважливіші пропорції європейського регіонального ринку аграрної продукції як-от: виробництво - споживання сільськогосподарських товарів, нагромадження і споживання інвестиційного капіталу за галузями аграрного виробництва та у територіальному вимірі, експорт - імпорт сільськогосподарської продукції, ціни на аграрну продукції - прибутковість діяльності сільськогосподарських господарств, співвідношення між промисловим і сільськогосподарським виробництвом, аграрною виробничою сферою й аграрною інфраструктурою тощо. Це - запровадження прямих заборон на продаж імпортної аграрної продукції за цінами, нижчими порівняно з рівнем внутрішніх цін; реалізація механізму гнучкого оподаткування імпортної сільськогосподарської продукції залежно від розриву у цінах внутрішнього і зовнішнього ринків; субсидування експортних поставок сільськогосподарських товарів з державною компенсацією різниці між їх внутрішніми і міжнародними цінами; субсидування втрат фермерів від несприятливих погодних умов, будівництва і модернізації виробничих приміщень та закупівлі нової техніки і технологій; прямі дотації сільгоспвиробникам окремих видів продукції; а також імплементація системи гарантованих закупівельних цін на аграрну продукцію, виробництво якої стабільно перевищувало обсяги внутрішнього попиту (зернові культури, молоко, цукрові буряки тощо) .