Трансформаційна структура розрахункової схеми максимального стоку та її реалізація на прикладі річок Карпат - Автореферат

Одеський гідрометеорологічний інститут Трансформаційна структура розрахункової схеми максимального стоку та її реалізація на прикладі річок КарпатНауковий керівник: Доктор географічних наук, професор Гопченко Євген Дмитрович Одеський гідрометеорологічний інститут, проректор з наукової роботи. Офіційні опоненти: Доктор географічних наук, професор Іваненко Олександр Григорович Одеський гідрометеорологічний інститут, зав.кафедри гідроекології і водних досліджень; Захист відбудеться “12 ”жовтня 2000 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.090.01 в Одеському гідрометеорологічному інституті за адресою: 65016, м.Одеса-16, вул.Львівська 15, ОГМІ.В Україні підвищеною паводковою небезпекою відрізняються річки гірського Криму і Карпат, де дуже часто спостерігаються катастрофічно високі витрати води, що супроводяться руйнуванням доріг, мостів, затопленням населених пунктів, сільськогосподарських угідь, зсувами грунту і іншими негативними наслідками. Великий внесок в розвязання проблеми розрахунку характеристик максимального стоку в Україні внесли представники київської (А.В.Огієвський, Й.А.Железняк, В.І.Мокляк, П.Ф.Вишневський і інш.) і одеської (А.М.Бефані, Н.Ф.Бефані, О.Г.Іваненко і інш.) гідрологічних наукових шкіл. З цього витікає необхідність подальшого вдосконалення і розвитку нових підходів до побудови розрахункових схем максимального стоку і подальшого використання їх замість застарілих формул і методик, які до цього часу все ще застосовуються в Україні. Дисертаційна робота виконується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №37 від 26.01.94 року “Про комплексну програму проведення протипаводкових заходів на 1994-2000 рр." і відповідає основним науковим напрямам кафедри гідрології суші ОГМІ в складі пошукової держбюджетної НДР (без реєстрації в інформаційному центрі): “Максимальний та річний стік річок України" (1998-2002 рр.). Полягають вони в проведенні аналітичного огляду методів розрахунку максимального стоку, вживаних в Україні, в районуванні території (методом спільного аналізу) за умовами формування паводкового стоку річок Карпат, в обгрунтуванні більш досконалої, в порівнянні з вживаними в цей час, структури розрахункової схеми для нормування характеристик максимального стоку.У вступі приводяться відомості про актуальність теми, її звязок з науковими програмами і планами, сформульовані мета і задачі дослідження, наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, особистий внесок автора в розробку проблеми. У першому розділі, складеному на основі літературних джерел, дається коротка фізико-географічна характеристика природних умов Карпат, опис визначних паводків на річках регіону, а також характеристика гідрологічної вивченості території. У другому розділі приводиться аналітичний огляд методичної бази по розрахунках максимальних витрат води дощових паводків на річках Карпат. На прикладі річок Карпат показано, що такого вигляду редукційні формули не задовольняють верхньому граничному значенню - qm/q?m=1.0 при F=0 (де qm-максимальний модуль стоку, а q?m-максимальний модуль припливу) і не зовсім вірно описують процес убування qm із зростанням площі водозбору F. Обємна формула (Д.Л.Соколовський, 1943) використовувалася в практиці розрахунків максимального паводкового стоку річок Карпат в двох її модифікаціях: (1) і (2) де кф-коефіцієнт нерівномірності руслового стоку, ym-шар стоку, Tn-тривалість паводка, Нт-шар опадів за розрахунковий час Т=mtp, Ho-початкові втрати, tn-тривалість підйому паводка, f-коефіцієнт, що залежить від форми паводка, h-коефіцієнт стоку, tp-час руслового добігання, а m змінюється від 1.0 до 0.4.У четвертому розділі приводяться результати статистичної обробки часових рядів максимальних витрат води дощових паводків. Відносна помилка обчислення квантилів трипараметричного гама-розподілу в середньому для водозборів Карпат, що розглядаються, складає ±18.7%. У Карпатах загалом, а також по окремих районах чітко простежується збільшення шару стоку з висотою і зростанням відсотка залісеності. При розмежуванні території Карпат по приведеному шару стоку , коефіцієнту варіації Cv і співвідношенню Cs/Cv використаний запропонований С.Н.Крицьким і М.Ф.Менкелем (1981) метод спільного аналізу, який полягає в розділенні загальної дисперсії полів ознак районування на випадкову і географічну складові. Середні районні погрішності розрахунку шарів стоку після обєднання сукупностей в середньому зменшились на 6.6%.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в побудуванні розрахункової формули максимального стоку дощових паводків та її реалізація на прикладі річок Карпат. 3.У цій роботі уперше пропонується структура розрахункової формули, до якої в явному вигляді входять максимальний модуль схилового припливу і трансформуючі його функції, повязані з часом руслового добігання, руслом-заплавним регулюванням, а також з наявністю в русловій мережі озер, водосховищ і ставків проточного типу.

Основний зміст