Реформування земельних відносин як одна із складових аграрної реформи. Відносини власності та створення форм господарювання ринкового типу. Аналіз структурних змін, що відбулися у формах власності на землю. Структура річного сімейного доходу селян.
ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ Робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Федоров Микола Миколайович, Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу земельних відносин Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Добряк Дмитро Семенович, Інститут землеустрою УААН, заступник директора з наукової роботи кандидат економічних наук Плетенецька Світлана Михайлівна, Інститут економіки і права “Крок”, доцент кафедри фінансівПерехід аграрного сектора до ринку потребує відповідних змін в земельних відносинах в напрямі здійснення перетворень у структурі земельної власності, наданні селянам права вільного розпорядження належною їм землею, господарського самовизначення та створенні на основі приватної власності на землю та майно агроформувань ринкового типу. З прийняттям Верховною Радою України нової редакції Земельного кодексу в Україні створено правове поле для подальшого реформування земельних відносин. Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, його наукове та практичне значення обумовлене необхідністю вивчення процесу трансформації земельних відносин, проблем, які при цьому виникають та пошуком шляхів їх вирішення. Теоретичні аспекти земельних відносин, а також проблеми реформування відносин власності та створення на їх основі форм господарювання ринкового типу знайшли своє відображення в наукових працях українських: Бесєдін М. О., Гайдуцький П. І., Гуцуляк Г. Д., Добряк Д. С., Лукінов І. І., Малік М. Й., Месель-Веселяк В. Я., Новаковський Л. Я., Прейгер Д. К., Саблук П. Т., Трегобчук В. М., Федоров М. М., Юрчишин В. В. та російських: Бочков М. В., Буздалов І. М., Карнаухова Є. С., Улюкаєв В. Х., Хлистун В. М. вчених економістів-аграрників. Разом з тим, питання подальшої трансформації земельних відносин, зокрема формування і функціонування ринку землі, знаходяться на початковій стадії правового регулювання та наукових розробок і залишатимуться актуальними протягом тривалого періоду.В процесі використання землі між людьми встановлюються певні виробничі відносини: матеріальні (охоплюють систему володіння і користування землею) та суспільно-економічні, що виникають при використанні землі як засобу виробництва. Зміни, які відбуваються в суспільному способі виробництва, обовязково супроводжуються змінами у формах власності на землю, земельних відносинах, земельному устрої. Можна виділити три групи взаємоповязаних між собою причин, які зумовили необхідність реформування земельних відносин: політико-правові (відсутність реального власника внаслідок відчуження селянина від землі, невідповідність чинного законодавства вимогам ринкової економіки); економічні (ігнорування вартості землі при визначенні вартості сільськогосподарської продукції, утворення цінового диспаритету, несприятлива фінансово-кредитна та податкова політика, які в кінцевому підсумку спричинили спад виробництва сільськогосподарської продукції); екологічні (виснаження земельних ресурсів, поступова деградація грунтового покриву). У другому розділі - “Сучасний стан земельних відносин у сільському господарстві” вивчаються процеси трансформації земельних відносин в аграрному секторі економіки Вінницької області, аналізуються структурні зміни, що відбулися у формах власності на землю за період проведення земельної реформи, висвітлюються особливості земельних відносин в різних організаційно-правових формах господарювання, визначається роль оренди при формуванні земельних масивів, необхідних для ефективного ведення виробництва, досліджується вплив змін у земельних відносинах на ефективність використання землі. Категорію “земельна власність” слід розглядати в економічному (відносини між людьми з приводу привласнення землі як засобу виробництва і доходу, одержаного внаслідок її використання), юридичному (наявність відповідних юридичних документів, що дають право володіння, користування і розпорядження землею), політологічному (власність на землю може виступати джерелом влади) і філософському (власність є засобом духовного розвитку людини) аспектах.Земельні відносини - це складова суспільних виробничих відносин, історичні етапи розвитку яких відповідають етапам розвитку продуктивних сил суспільства. Земельні відносини виникають між членами суспільства з приводу власності і управління земельними ресурсами, а також при розподілі доходів, одержаних внаслідок їх використання. Згідно з чинним законодавством, власність на землю існує у трьох формах: державній, комунальній та приватній. В той же час господарства населення забезпечили стабільне виробництво продукції рослинництва і тваринництва не лише на ділянках, які належали їм раніше, а й на площах, наданих їм для розширення особистих селянських господарств із земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
