Трансформація відносин Європейського Союзу та США в постбіполярний період - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Офіційні опоненти: Камінський Євген Євменович, доктор історичних наук, професор, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, завідувач відділу трансатлантичних досліджень. Захист дисертації відбудеться "23" квітня 2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Постбіполярний період характеризується глобальними перетвореннями у політичній, економічній, військово-стратегічній сферах, що призвели до трансформації міжнародної системи та побудови нової ієрархії відносин між її елементами. Трансатлантичні відносини є багатовимірним явищем, яке складається з комплексів двосторонніх зв‘язків Сполучених Штатів Америки та країн Західної та Центральної Європи та співробітництва у багатосторонніх форумах, таких як НАТО, ООН, ОБСЄ, "велика вісімка". Співробітництво між США та ЄС, як провідними міжнародними акторами, складає ядро міжнародної системи та визначає характер світових процесів як на глобальному рівні (забезпечення стабільності міжнародної системи, трансформація міжнародних економічних та валютно-кредитних відносин, інформаційна революція, вироблення шляхів із подолання глобальних проблем людства), так і на регіональному (еволюція європейської регіональної системи). Іншим чинником, що визначає актуальність обраної теми, виступають інституційні зміни останніх років як всередині європейського об‘єднання, так і в системі трансатлантичних відносин, в цілому: розвиток європейських проектів військово-політичної інтеграції, інтеграція країн ЦСЄ в європейські та євроатлантичні структури, формалізація відносин США та Європейського Союзу. З іншого боку, важливість визначається необхідністю вироблення Україною концепції входження до європейської та світової спільноти, пошуком свого місця у світовому еволюційному процесі, враховуючи проголошений на державному рівні курс на інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури.У першому розділі - "Концептуально-методологічна та джерельно-документальна база дослідження" - розглянуто основні концептуальні підходи, обґрунтовано методологічну основу дослідження та здійснено класифікацію та критичний аналіз основних джерел, використаних при проведенні дослідження. Загалом, автор виокремлює два основних трактування терміну "трансатлантичні відносини": широке, відповідно до якого мова йде про весь комплекс політичних, військово-політичних, економічних, культурних та соціальних зв‘язків по обидві сторони Атлантичного океану як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівні (НАТО, ОБСЄ, ЄС, ОЕСР, СОТ, ООН), та, виходячи з офіційної термінології ЄС та США, вузьке, яке стосується інституціолізованих зв‘язків між США і країнами-членами ЄС та ЄС, в цілому. При дослідженні природи трансатлантичних відносин автором використано теоретичні положення неолібералізму, оскільки це дає змогу відійти від традиційного сприйняття відносин між двома центрами сили та надає можливість вийти за рамки вузьких "національних інтересів", оскільки досліджуються не класичні відносини між державами, а відносини між державою та унікальним інтеграційним об‘єднанням, що може розглядатися в контексті формування постмодерністського суспільства. В процесі дослідження відносин США та ЄС автором проводиться дослідження таких категорій теорії міжнародних відносин як "міжнародне співробітництво", "партнерство", "стратегічне партнерство", "асиметричні відносини".В свою чергу, спостерігається зменшення військово-політичної залежності європейських союзників від США, що в умовах зростання економічної та політичної ваги ЄС призводить до посилення відцентрових тенденцій у двосторонніх стосунках. З іншого боку, характерною особливістю постбіполярної міжнародної системи є ускладнення поняття безпека, коли її військовий вимір перестає бути визначальним, що призводить і до зміни пріоритетів у трансатлантичних відносинах. В той же час, головною особливістю трансатлантичних відносин, що відрізняє їх від інших міжнародних акторів, є зворотній зв‘язок "система-елемент": еволюція міжнародної системи, багато в чому, визначається характером цих відносин. Еволюція трансатлантичного партнерства відбувається під впливом взаємопов‘язаних процесів розширення та поглиблення європейської інтеграції, що призводять до переходу ЄС від економічного об‘єднання до політичного союзу та підвищення ролі відносин по лінії ЄС-США. Економічна інтеграція в постмаастрихтський період, що призвела до формування економічного та валютного союзу ЄС та запровадження євро, реформує систему міжнародних економічних та валютно-кредитних відн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ