Трансформація сполук вуглецю і азоту в лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Лісостепу України - Автореферат

Трансформація сполук вуглецю і азоту в лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Лісостепу УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Лісовал Анатолій Петрович Національний аграрний університет, професор кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Гамаюнова Валентина Василівна Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри ґрунтознавства та агрохімії кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Олійник Катерина Михайлівна Інститут землеробства УААН, старший науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернових, колосових культур і кукурудзи Захист відбудеться “30” вересня 2004 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 030041, Київ - 41, вул.На теперішній час має велике значення вивчення впливу тривалого застосування гною і мінеральних добрив на трансформацію сполук вуглецю і азоту, їх баланс у сівозміні. В літературі існують суперечливі дані щодо меж зміни вмісту загальних і рухомих сполук вуглецю та азоту в чорноземних ґрунтах за тривалого застосування органічних та мінеральних добрив у сівозміні. Науково-дослідна робота входила до тематик “Агроекологічне обґрунтування і агрохімічне забезпечення використання добрив на лучно-чорноземних ґрунтах північної частини Лісостепу” (номер державної реєстрації 0100U002832) та “Розробка методів використання запасів фосфору і азоту в процесі біосинтезу білка” (номер державної реєстрації 0196U013094). Мета і завдання досліджень полягають у вивченні динаміки вмісту загальних і рухомих сполук вуглецю та азоту, якісного складу сполук вуглецю в метровому шарі лучно-чорноземного карбонатного ґрунту та продуктивності культур зерново-бурякової сівозміни в умовах тривалого (1979-1999 рр.) застосування різних норм гною і мінеральних добрив. Вивчено тривалий (з 1984 р. до 1999 р.) вплив внесення гною і мінеральних добрив в зерново-буряковій сівозміні на вміст гумусу, загального азоту в метровому шарі лучно-чорноземного карбонатного ґрунту.Середньорічне насичення сівозміни добривами з 1979 р. до 1997 р. становило 13 т/га гною - фон, 172 кг/га P2O5,K2O (P85 K87) на фоні гною, 252 кг/га N,P2O5,K2O (N80 P85 K87 - одинарна норма) на фоні гною, 375 кг/га N,P2O5,K2O (N118 P127 K130 - півтори норми ) на фоні гною, та 252 кг/га N,P2O5,K2O (N80 P85 K87 - одинарна норма). Вміст легкогідролізованого азоту становив 75,3 мг/кг ґрунту, обмінного амонійного азоту - 12,0 мг/кг ґрунту, нітратного азоту - 8,9 мг/кг ґрунту, вміст рухомого фосфору - 29,2 мг/кг ґрунту і калію - 79,5 мг/кг ґрунту. У 1996, 1998, 2000 рр. були проведені дослідження впливу добрив на вміст сполук азоту в ґрунті, урожай та якість зерна озимої пшениці, яку вирощували після кукурудзи на силос. З 1984 р. до 1999 р. застосування 13 т/га гною 252 кг/га N, Р2О5, К2О стабілізувало вміст детриту (0,71%), а за внесення 13 т/га гною 375 кг/га N, Р2О5, К2О спостерігалася тенденція до збільшення його вмісту. Встановлено, що протягом 1984-1999 рр. на контролі і за внесення гною та мінеральних добрив в орному шарі ґрунту відбувся перерозподіл групового складу гумусу: суттєво збільшився вміст гумінових і фульвокислот ІІ і ІІІ фракцій та зменшився вміст гумінових та фульвокислот І фракції та нерозчинного залишку.Дослідження вмісту та динаміки сполук вуглецю і азоту в лучно-чорноземному карбонатному ґрунті та продуктивності культур зерново-бурякової сівозміни за систематичного застосування добрив дозволяє зробити наступні висновки: 1. Тривале (1984-1999 рр.) застосування гною і мінеральних добрив збільшило вміст гумусу в метровому шарі лучно-чорноземного карбонатного ґрунту порівняно з варіантом без внесення добрив. Внесення 13 т/га гною 252 кг/га N, Р2О5, К2О обумовлює стабілізацію вмісту гумусу і детриту в орному шарі. За 1984-1999 рр. відбувся перерозподіл групового складу гумусу: суттєво збільшився вміст гумінових і фульвокислот ІІ і ІІІ фракцій та зменшився вміст гумінових і фульвокислот І фракції та нерозчинного залишку. Внесення одних мінеральних добрив та мінеральних добрив сумісно з гноєм сприяє утворенню молекул гумінових кислот менш складної будови з більш розгалуженою аліфатичною периферичною частиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ