Трансформація професійних функцій вчителя в умовах інформаційного суспільства (на матеріалах США і Канади) - Автореферат

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, м. ПУХОВСЬКА Людмила Прокопівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, проректор з науково-методичної роботи та міжнародних звязків, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м.Модернізація національних систем освіти зумовлюється такими світовими тенденціями: а) прискоренням темпів розвитку суспільства і як наслідок - необхідністю підготовки людей до життя у стрімкозмінних умовах; б) переходом до інформаційного суспільства, розширенням міжкультурної взаємодії, що зумовлює важливість конструктивізму як основи життєвої позиції, утвердження культури толерантності; в) виникненням глобальних проблем, які можуть бути вирішені лише зусиллями міжнародного співтовариства, шляхом забезпечення оптимального балансу між локальним і глобальним - формуванням сучасного мислення у молодого покоління як громадян своєї країни і громадян світу; г) демократизацією суспільства, розширенням можливостей політичного і соціального вибору, що викликає необхідність підвищення рівня готовності громадян до здійснення такого вибору; д) динамічним розвитком економіки, ростом конкуренції, скороченням некваліфікованої і малокваліфікованої праці, глибокими структурними змінами в сфері зайнятості, які визначають потребу постійного підвищення професійної кваліфікації і перепідготовки кадрів, зростання їх професійної мобільності; е) зростанням значення людського капіталу, який у розвинених країнах складає близько 80% національного багатства; ж) формуванням єдиної світової інформаційної системи з використанням новітніх інформаційних технологій; з) створенням міжнародними організаціями правових актів глобального характеру, які стають орієнтирами для світового співтовариства тощо (В.Г.Кремень, А.П.Ліферов, Ю.Б.Рубін). За документами міжнародних організацій (ЮНЕСКО, Організації економічного співробітництва та розвитку, Міжнародної організації праці, Ради Європи, Європейської Комісії, Європейської асоціації педагогічної освіти та ін.) ключова роль у сучасних і майбутніх продуктивних змінах належить освіті і педагогам - найбільшій соціально-професійній групі населення на Землі, яка проголошена „носієм суспільних і освітніх змін”. Визначення сучасних методологічних орієнтирів та наукове обґрунтування стратегії інтеграції України у світове культурно-освітнє середовище потребує зміни підходу до Вчителя як до рушійної сили позитивних перетворень в суспільстві (Національна доктрина розвитку освіти, Державна програма „Вчитель”, Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України, її інтеграції в європейський освітній простір). Дослідженням передбачається, що в основу кардинальних змін у підготовці та педагогічній діяльності вчителя на початку ХХІ ст. має бути покладено сукупність різноспрямованих ідей, повязаних із розвитком суспільства знань і суспільства, яке навчається: 1) максимізація доступності навчання і його результатів; 2) розширення кола учасників навчально-виховного процесу та зміна їх функцій; 3) перетворення навчальних закладів на професійні громади, що навчаються, - місця, де люди будуть „навчатися як вчитися”, соціалізуватися й оволодівати знаннями, які сприятимуть спільному життю й праці; 4) розвиток професіоналізму вчителів в умовах власного безперервного професійного розвитку; 5) формування у педагогів готовності до змін у педагогічній діяльності тощо. Джерельну базу дослідження становлять документи міжнародних організацій стосовно освіти, вчителя та його статусу, функцій, професійної підготовки і діяльності; законодавчі акти США і Канади в галузі освіти, документи Департаменту освіти США та департаментів освіти провінцій Канади; доповіді національних комісій про стан, тенденції і перспективи розвитку педагогічної освіти, про підвищення статусу й професіоналізму вчителів; статистичні матеріали Національного центру освітньої статистики (США), Ради освітньої статистики Канади, матеріали традиційних опитувань громадськості і батьків соціологічним Центром Геллапа та педагогічним товариством „Фі Дельта Каппа”; матеріали щорічного огляду життя американських учителів і канадських педагогів; монографії та наукові збірники американських і канадських науковців з проблеми дослідження (Б.Беррі, А.Вайз, Р.Віолас, Р.Гаусем, Р.Генві, Дж.Гудлед, Л.Дарлінг-Гаммонд, Дж.Джонсон, Д.Дьюк, Д.Майерс, Дж.Мантей, Дж.Равен, М.Садкер, Д.Садкер, С.Саразон, Г.Сенезі, Дж.Сікула, С.Тозер, М.Фуллан, Е.Харгрівз та ін.