Трансформація проблеми свободи в структуралізмі: компаративний аналіз філософських вчень К. Леві-Стросса та М. Фуко - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОБЛЕМИ СВОБОДИ У СТРУКТУРАЛІЗМІ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ К.Робота виконана на кафедрі історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Ярошовець Володимир Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії філософії. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Ільїн Володимир Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії; кандидат філософських наук, доцент Павлов Валерій Лукянович, Національний університет харчових технологій, доцент кафедри філософії. Захист відбудеться “18 ”“жовтня” 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філософських наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Проблема реалізації людиною своєї свободи, а отже, проблема оптимальної гармонізації відносин особистості і суспільства, громадянина і держави проходить крізь всю історію суспільної думки. Пояснити “втечу” людей від свободи (байдужість суспільної більшості до власної долі, небажання або неспроможність скористатися новими правами, а тим більше відстояти їх), виявити закономірності зміни свободи в ході реформ та зясувати перспективи руху нашого суспільства до більшої розкутості особи можливо лише шляхом дослідження концепцій, які, спираючись на теоретико-методологічні досягнення філософії, разом з тим ґрунтуються великою мірою на детальному аналізі емпіричних даних. Характерним прикладом її досвіду є структуралізм - одна з найпомітніших світоглядних орієнтацій у західній культурі другої половини ХХ ст., поява якої на історико-філософській арені спричинила, на думку дослідників, філософський та культурологічний бум. Резонансним виявився виступ представників структуралізму з питань, повязаних з життєдіяльністю індивіда, його свободою та смислом життя. Роботу виконано у відповідності з Комплексною науковою програмою Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (Науковий керівник академік НАН України Губерський Л.В.), НДР № 01БФ041-01 “Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть”.Християнство, закликаючи людей до спасіння, без розрізнення на вільних та рабів, утверджувало уявлення про складність та єдність людської природи. З цього видно, що моральнісний закон та свобода повязані нерозривно: моральнісні вимоги можуть випливати єдино із свободи, та навпаки, свобода може проявлятися єдино у моральнісних вимогах, що визначають дії розумної істоти. Але якщо Гегель та інші західні мислителі вважали, що основою свободи особистості може бути тільки приватна власність, то Маркс, навпаки, вважає, що в основу життя суспільства й особистості повинна бути покладена суспільна власність. Мартін Гайдеггер спеціально вводить поняття “тут-буття” (Dasein) для визначення самобутності існування людини: факт існування людини позначає те, що перед нею розкриваються безліч можливостей, шляхів; який із них буде обраний, чи, можливо, жоден - залежить виключно від самого індивіда. Таким чином, особистість і суспільство в принципі не можуть перебувати в антагонізмі у відношенні один до одного, вони можуть перебувати тільки у гармонічній єдності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ