Трансформація поняття "біженець" в українській та німецькій мовах (приклад психолінгвістичного аналізу) - Статья

Трансформація поняття «біженець» в українській та німецькій мовах (приклад психолінгвістичного аналізу)The psycholinguistic analysis consisted of two parts - lexicographic analysis and the receptive experiment, which allowed for the comparison of the lexicographic (historically formed) meaning of «refugee/ fluchtling» lexemes with their psycholinguistic (discursive semantic modifications caused by social and political events of the 21st century) meaning. Lexicographic meaning is understood as the dictionary definition, whereas psycholinguistic meaning - as the interpretation of experimental data, allowing you to specify the meanings associated with the word in the minds of native speakers of the languages studied. Comparison of lexicographic meanings and those obtained during the receptive experiment showed a number of significant differences: in the minds of native speakers, unlike lexicographic sources, the reasons for refugeeism (fear of becoming victims of persecution, natural disaster, catastrophes, life threats) are detailed; semantic components identified by means of the receptive experiment are more emotionally coloured (search of safety, free labour, spiritual causes of refugeeism, discrimination); in the minds of native speakers etymological meanings reappear ("the one in need of protection", "the one who has lost everything", "fugitive / exile"); the receptive experiment contributed to the elicitation of social causes of refugeeism represented in native speakers" minds (hunger, unemployment, privation, low standard of living, poverty, economic crisis); the receptive experiment made it possible to elaborate external circumstances predetermining refugeeism (war, terror, external aggression, occupation, dictatorship, violence, conflicts). Psycholinguistic meaning of «refugee/ fluchtling» lexemes turned out to be much closer to the native speakers" linguistic consciousness than lexicographic one, although it is possible to admit that in any experiments, there are always semantic components that are not actualized by certain interviewees during the experiments. Співставлення лексикографічних значень і тих, що отримані під час рецептивного експерименту, продемонструвало низку суттєвих відмінностей: у свідомості носіїв мов, на відміну від лексикографічних джерел, деталізуються причини біженства (страх стати жертвою переслідувань, стихійне лихо, кліматичні катастрофи, загроза життю); значеннєві компоненти, отримані за допомогою рецептивного експерименту більш емоційно окрашені (пошук безпеки, безкоштовна робоча сила, духовні причини біженців, дискримінація); у свідомості носіїв мов відбувається відродження етимологічних значень ("той, хто потребує захист", "той, хто все втратив", "утікач/вигнанець"); рецептивний експеримент сприяв виявленню соціальних причин біженства, актуалізованих у свідомості носіїв мов (голод, безробіття, нестатки, низький рівень життя, злидні, економічна криза); рецептивний експеримент дозволив деталізувати зовнішні обставини, що зумовлюють біженство (війна, терор, зовнішня агресія, окупація, диктатура, насилля, конфлікти).Визначення сутності поняття біженець набуває в теперішній час особливої актуальності для України, що передбачає використання психолінгвістичного інструментарію для вирішення нагальних соціальних завдань. Більшість сучасних наукових досліджень, присвячених аналізу міжнародно-правового статусу біженців, презентує переважно західну наукову думку (Л. Шлєпаков; проблеми окремих груп мігрантів (депортованих, біженців, шукачів притулку) вивчено у роботах А. Пирожкова; форми і методи соціальної роботи з біженцями та вимушеними переселенцями розглянуто у дисертаційних працях С. Лінгвістичні праці, в яких осмислюється поняття біженець, малочисельні, хоча цей напрям досліджень набуває особливої актуальності в умовах глобалізації та сучасних реалій гібридної війни, було вивчено такі питання: поняття біженець у німецьких медіатекстах та особливостей висвітлення проблеми біженців у німецьких ЗМІ (Мальцева, 2016); «мова ненависті» як технологія ведення гібридної війни у контексті військового конфлікту на Сході України й дискримінації переселенців (Прищепа, 2017); сутність поняття біженець (нім.Люди, які внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної належності тощо залишають місце свого проживання» (Бусел, 2005: 80); «Біженці та переміщені особи - категорії осіб, які після подій Другої світової війни були спеціально саме так визначені документами Організації Обєднаних Націй. «Біженець» - це особа, яка покинула країну, громадянином якої вона є, чи попереднє звичне місце свого проживання, або особа, яка перебуває поза межами своєї країни чи звичного місця свого проживання і яка, незалежно від того, зберегла вона своє громадянство чи ні, стала жертвою нацистського чи ін. режимів, що брали участь у II світ, війні на боці гітлерівців, чи жертвою режимів, які допомаг