Передумови та характер змін в католицькій апологетиці ХХ ст., яка відображає тенденції сучасного богослов’я, відхід від томістського підходу в апологетиці і зацікавлення ідеями сучасних філософських течій. Чудо як знак Бога, скерований до людини.
При низкой оригинальности работы "Трансформація осмислення феномену чуда в католицькій апологетиці ХХ – початку ХХІ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Трансформація осмислення феномену чуда в католицькій апологетиці ХХ - початку ХХІ ст.Будучи інтегральною частиною Божого об’явлення, чудо стало предметом зацікавлення багатьох апологетів, у тому числі представників західної християнської традиції (Августин, Григорій Великий, Тома Аквінський тощо). Чудеса у ньому представлялися як обєктивні і зовнішні критерії, що свідчили про можливість подолання законів природи, а також про сповнення пророцтв та надзвичайний божественний розум, підтверджували Христове воскресіння тощо. Граната «Теологічна віра, надія і любов» [6], який представляє чудо як доказ християнського об’явлення. Занепад традиційної концепції чуда проявився також у тому, що у середині ХХ ст. зявилася тенденція уникнення тем, повязаних із чудесами. Габінського, причиною зацікавлення внутрішніми, антропологічними критеріями чуда в католицизмі ХХ ст. були не «внутрішні потреби богословя», а «відступ під ударами наукової критики чудес».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
