Трансформація національної економіки і забезпечення її керованості - Статья

Трансформація національної економіки і забезпечення її керованостіУ статті акцентовано увагу на процесах збалансування суспільної і приватної власності на економічні ресурси задля динамічного розвитку економіки, покращення конкурентного середовища та підприємництва. Обґрунтовано необхідність створення надійної системи державного регулювання та противаг в економіці, яка передбачатиме обовязкову наявність в системі функціонування стратегічно важливих галузей і сфер економіки та слугуватиме запорукою стабільності і недопущення монополізації економіки, важливим фактором національної безпеки та стабільності у суспільстві. Розроблена структура державного та комунального секторів економіки дала можливість запропонувати заходи щодо скорочення кількості підприємств, які будуть перебувати у сфері державного управління. The article focuses on the processes of balancing public and private ownership of economic resources in order to dynamically develop the economy, improve the competitive environment and entrepreneurship. The necessity of creation of a reliable system of state regulation and counterbalances in the economy, which provides mandatory presence in the system of functioning of strategically important industries and spheres of the economy, is grounded, and will serve as a guarantee of stability and prevention of monopolization of the economy, an important factor of national security and stability in society.Рубіконом, що визначає, наскільки ефективною і соціально спрямованою буде економіка, є незалежність державної влади від великого бізнесу, її здатність протистояти йому та обстоювати інтереси суспільства загалом. Визначальну роль у траєкторії розвитку економіки і суспільства відіграють забезпечення балансу економічних інтересів різних верств населення та наявність у держави достатніх важелів впливу на підтримання такого балансу. Дослідження показують, що навіть за умови належного нормативно-правового та організаційного забезпечення діяльності держави, спрямованої на зменшення монополізму в економіці та розвиток конкуренції, подолати практику картельних домовленостей між приватними компаніями не вдасться. При цьому національні особливості полягають у тому, що на нинішньому етапі розвитку економіки та суспільства монополізація може бути подолана лише за умови активної ролі та адекватного ситуації розміру державного сектору економіки. Мета статті полягає у виробленні методичних засад збалансування суспільної і приватної власності на економічні ресурси задля динамічного розвитку економіки, покращення конкурентного середовища та підприємництва, створення сприятливих умов для формування громадянського суспільства. державний сектор економіка власністьОтже, на основі представленого вище матеріалу можна зробити висновки про те, що структура власності, а саме величина та структура державного сектору економіки вирішальним чином впливає на розвиток національної економіки та розвиток, як це не дивно на перший погляд, демократії в Україні. Доцільним є створення 3-сегментної системи управління найважливішими для економіки та безпеки держави галузями, яка має включати адміністративну (профільні міністерства), регуляторну (спеціальні комісії) та господарську (контрольовані державою субєкти господарювання) складові. Принципового значення набуває створення потужних контрольованих державою субєктів господарювання, основні завдання яких полягають у забезпеченні стабільної роботи відповідних ринків, завданні певних стандартів роботи та концентрації організаційних і фінансово-інвестиційних ресурсів для реалізації важливих державних проектів у відповідних сферах. Держава має забезпечити присутність контрольованих нею субєктів господарювання на загальнодержавних ринках енергоносіїв, транспортних перевезень, звязку, житлового будівництва, сфери освіти, охорони здоровя, основних видів продовольства тощо. Варто також відзначити, що контрольовані місцевими територіальними громадами субєкти господарювання повинні бути у формі комунальних підприємств (обєкти, що забезпечують виконання важливих для територіальних громад функцій і у яких присутність приватного капіталу є неможливою або небажаною через ймовірність зміни профілю діяльності, яка є суспільно необхідною, послаблення вимог (стандартів) щодо діяльності, зміни продукції та умов її реалізації, а саме спеціальні соціальні заклади, заклади дитячого виховання, освіти, науки, культури та мистецтва, медичного та санаторно-курортного забезпечення) та господарських товариств (обєкти, в які можливим і доцільним є залучення приватного капіталу).