Трансформація міфологеми Агасвера в західноєвропейській літературі ХІХ-ХХ ст. - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України Копистянська Нонна Хомівна, Львівський національний університет імені Івана Франка професор кафедри світової літератури Захист відбудеться 23 лютого 2001 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.13 з філологічних наук у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м.Львів, вул.С.Крушельницької, 5. Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені І.Франка за адресою: 79005 м.Львів, вул.Драгоманова, 5.Світова література уже протягом двох тисячоліть продовжує відтворювати ціле коло амбівалентних, суперечливих питань, увесь різноманітний спектр одвічних проблем, які становлять одну з констант людської свідомості. Напрямок дослідження, вибраний для наукової роботи, має звязок з науковими програмами та навчальними планами Львівського національного університету імені Івана Франка, оскільки передбачає включення дисертаційного матеріалу в наукові та навчальні програми зі світової літератури у вивченні питань теорії, історії літератури, поетики; в аналізі взаємодії літератури з іншими науками: фольклористикою, релігієзнавством, філософією, культурологією. Тому завданням наукової роботи є простеження еволюційної градації міфологеми Агасвера, здійснюване на основі максимального вивчення досліджень з теоретичних і мистецько-культурологічних проблем та ознайомлення із методиками сучасного літературознавчого аналізу, які б створили для дослідження міцний теоретичний і методологічний фундамент. У вивченні поетико-стильових особливостей аналізованих творів вони дають можливість побачити градацію, еволюційні зміни означеної міфологеми в контексті західноєвропейської літератури XIX ст., визначити ступінь творчої оригінальності конкретних письменників у філософсько-естетичному підході до художнього вирішення проблеми. Аналіз трансформації міфологеми Вічного Мандрівника крізь призму постмодерної свідомості здійснюється на основі характерного для неї (свідомості) еклектизму методів дослідження, який містить у собі елементи постструктуралістського та деконструктивістського аналізу тексту з метою показу поліфонічної плюральності фіктивної моделі світу в контексті заторкнутої проблеми.Оскільки міфологема Агасвера розглядається в контексті міфологічних наративів, а саме - як похідна мономіфу народження героя, то закономірною постає потреба звернення до тих основоположних праць, теоретичні засади яких стали вихідними у дослідженні міфологічних витоків легенди про Вічного Жида. Відтак простеження загальних закономірностей літературного процесу в складних взаєминах діалогічності різноманітних національних літератур, аналіз динаміки його протікання у зіставленні часових зрізів (синхронного - романтична парадигма міфологеми Агасвера та діахронного - тяглість літературної рецепції міфологеми крізь призму романтизму та постмодернізму) проводяться внаслідок використання окремих аспектів теоретичних праць В. Зміст другого розділу - "Генеза міфологеми Агасвера" складають підрозділи "Міфологічні витоки легенди про Агасвера", "Міфологема народження героя: український контекст". Живий інтерес романтиків до скарбниці світової міфології, як і до внутрішнього багатства Вічної Книги з одного боку, та ємкість апокрифічної легенди про Агасвера - з точки зору романтичного світогляду, - з іншого боку, в симбіотичній єдності спричинилися до небувалого піднесення в літературі творів, присвячених персонажеві легенди, до різноманіття вияву літературної рецепції, а в контексті міфотворчості, - кредо романтиків, - до витворення оригінальної міфологеми Агасвера власне романтичного зразка. Заломлюючись крізь призму осмислення самим Агасвером пережитого історичного досвіду європейської цивілізації протягом 18 століть ("Агасвер, Вічний Жид"), як і крізь призму осмислення відчутого, а відтак і переданого болю Агасверових страждань у розмірах світового розпачу мандрівним блукальцем ("Вічний Жид"), дорога в мисленнєвій сфері персонажів з горизонтальної стає вертикальною, а в той спосіб із зовнішнього простору (дороги) перетворюється на внутрішній простір шляху.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми дослідження трансформації міфологеми Агасвера, що виявляється в комплексному аналізі вершинних точок її еволюції, зокрема у вивченні міфологічних витоків середньовічної легенди-апокрифу, літературної рецепції міфологеми Агасвера; у розгляді модифікаційних особливостей романтичної та постмодерністичної парадигми Агасвера. Внаслідок вирішення поставленої наукової проблеми отримано результати про те, що виокремлена у контексті світової літератури міфологема Агасвера впродовж свого існування пройшла певні етапи художньої трансформації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ