Огляд жанрово-стильових експериментів авторів і редакторів часопису на матеріалі публікацій київського журналу "Українська Хата". Дискусії стосовно оновлення прози, поезії з орієнтацією на західноєвропейську філософію. Вплив Модерну на літературний канон.
Аннотация к работе
Трансформація критичного дискурсу як форма зміни літературного канону (на матеріалі часопису «Українська хата»)Наприкінці ХІХ століття майже в усій Європі в академічній науці, зокрема в гуманітарних її галузях, на зміну узагальнювальним методикам, запозиченим із природничих наук, поширилися тенденції до переосмислення онтологічних, епістемологічних та аксіологічних переконань, а також встановлення нових методологічних принципів досліджень (лінгвопоетика Олександра Потебні, експресивна теорія Бенедето Кроче, духовно-історична концепція Вільгельма Дільтея, інтуїтивний метод Анрі Берґсона, психоаналіз Зиґмунда Фройда). Ще Іван Франко у статті «Слово про критику» зауважив, що літературна теорія і практика XIX століття, руйнуючи усталені норми і традиції в літературі, зрушили закостенілі естетичні догми літературної критики, що розширило можливості літераторів і критиків, збагатило їхні «майстерні» творами різних жанрів [20]. А позаяк критик є лише одним із читачів, який розуміє твір по-іншому, аніж сам автор, то, трактуючи текст, стає співтворцем, а не суддею. Навіть дещо гострі рецензії Миколи Євшана не були «вироком» для авторів і їхніх творів, а своєрідним лабіринтом прихованих смислів, у якому86 реципієнт (автор/читач) мав побачити багатовимірність тексту-твору/тексту-рецензії. Саме за допомогою рецензії критик збурював у читачів зацікавлення твором, долаючи таким способом явище «нечитання», а дражливими репліками провокував авторів на активну участь в обміні враженнями («Юрій Будяк.