Трансформація економічних систем в умовах глобалізації - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукНауковий консультант: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки БАЗИЛЕВИЧ Віктор Дмитрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан економічного факультету Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ГРИЦЕНКО Андрій Андрійович, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заступник директора доктор економічних наук, професор БОДРОВ Володимир Григорович, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри економічної теорії та історії економіки доктор економічних наук, професор МАЛИЙ Іван Йосипович, Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, декан по роботі з іноземними студентами Захист відбудеться 27 лютого 2009 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м.Зазначені процеси знаменують формування так званої “епохи біфуркацій”, за якої якісні глибинні перетворення охоплюють економіку практично всіх країн світу, відкриваючи нові можливості та породжуючи небачені загрози й ризики їхнього подальшого розвитку. Оскільки нестабільність та непередбачуваність розвитку, як не парадоксально, стають найстійкішою рисою нинішнього часу, загострюється потреба в глибокому економіко-філософському осмисленні сутності, структурної динаміки та механізмів трансформації економічних систем в умовах глобалізації. Проблеми трансформації економічних систем в умовах глобалізації набувають особливого науково-теоретичного та практичного значення з урахуванням сучасних реалій розвитку Української держави. Недостатній ступінь розробки теоретико-методологічних засад трансформації економічних систем в умовах глобалізації, з одного боку, та важливість результатів даного дослідження для забезпечення динамічного розвитку перехідних економік і насамперед, України, з другого, свідчать про обєктивну необхідність подальшого дослідження зазначеної наукової проблеми. Інформаційну базу дослідження становлять офіційні видання міжнародних організацій (ЮНКТАД, ОЕСР, СЕФ, групи СБ, МВФ, СОТ), Національного банку України, Міністерства економіки України, Державного комітету статистики України; законодавчі та нормативні акти України з питань реалізації структурної, інвестиційної та інноваційної політики; Укази Президента України; аналітичні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України; результати наукових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних дослідників.У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан наукової розробки проблеми, окреслено звязок дисертаційної роботи з науковими програмами, сформульовано мету, завдання, визначено обєкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано дані щодо їх апробації. У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження економічних трансформацій” - висвітлено еволюцію наукових підходів до аналізу сутності, структури й типологізації економічних систем, запропоновано авторську їх класифікацію, визначено ключові характеристики сучасних макроекономік та проаналізовано генезис теоретико-методологічних засад економічної транзитології. На основі одержаних результатів дисертантом обґрунтовані функціональний, структурно-морфологічний, інформаційний та еволюційно-генетичний теоретико-методологічні підходи до дослідження сутності економічної системи та аргументовано визначення останньої як відкритої, організаційно неоднорідної цілісності підсистем та елементів економіки, процесуальними атрибутами якої є діалектична єдність організації та самоорганізації, історичність та людинорозмірність. У звязку з цим розкрито генезис теоретико-методологічних засад економічної транзитології шляхом виокремлення таких його складових: (1) розвиток теорії модернізації (від трактування перехідних процесів у країнах, що розвиваються, як безперервного накопичення прогресивних змін до усвідомлення неминучості виникнення проблем та суперечностей у процесі здійснення системних перетворень); (2) фрагментація традиційної економічної транзитології, повязана з виникненням концептуальних альтернатив теорії модернізації (концепції залежності, “розвитку недорозвиненості”, світ-системний аналіз); (3) переорієнтація наукових досліджень на виявлення глобалізаційних чинників системних трансформацій; (4) залучення новітнього теоретико-методологічного інструментарію до висвітлення внутрішньосистемних та міжсистемних соціально-економічних трансформацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ