Трансформація державного суверенітету в умовах глобалізації - Автореферат

національна академія наук україни інститут світової економіки і міжнародних відносинРоботу виконано у відділі глобалістики, геополітики та геоекономіки Зернецька Ольга Василівна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник відділу глобалістики, геополітики та геоекономіки. Розумюк Володимир Михайлович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, старший науковий співробітник відділу теорії міжнародних відносин. Захист відбудеться 15 червня 2004 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України (01030, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України (01030, м.В останні десятиріччя суверенітет як невідємна властивість інституту державності під дією процесів глобалізації зазнає значних трансформацій. Згідно з традиційними (Вестфальськими) уявленнями державний суверенітет означав найвищу і виняткову законодавчу і виконавчу владу держави на її території. Відповідним чином докорінних перетворень зазнає і така властивість інституту державності, як суверенітет, котрий сьогодні відрізняється від того, що склався і розвинувся в рамках Вестфальського політичного устрою світу. Результати дослідження були апробовані у виступах автора на міжнародних конференціях: “Глобальні трансформації і загрози сучасного глобалізму” (організована НАН України, ІСЕМВ НАН України, ІЗППЕ та Міжнародною асоціацією “Україна - Римський клуб”, Київ, 2003 р.), “Нові виклики для ОБСЕ: боротьба проти тероризму” (організована ОБСЕ та МЗС України, Київ, 2002 р.), на методологічних семінарах відділу глобалістики, геополітики та геоекономіки ІСЕМВ НАН України. Здійснено аналіз основних рис класичної концепції державного суверенітету (так званого Вестфальського суверенітету), а саме: вищої політичної влади у визнаних державно-адміністративних межах; непорушність державних кордонів і неприпущення зовнішнього втручання у внутрішні справи; виняткове право на регулювання переміщення через кордони товарів, осіб та інформації; свободу зовнішньополітичного вибору; взаємне визнання державами їхніх юрисдикцій.Перша описувалась категорією “національної могутності” (реальним обсягом владних ресурсів у розпорядженні держави); друга - категорією “суверенітету” (формальним політико-юридичним правом на здійснення верховної влади в національному суспільстві і незалежної - в міжнародному). Безперечно, між обома характеристиками існувала залежність, коли обсяг владних ресурсів обмежував (в реальному, а не формально-юридичному сенсах) можливість відстоювати і здійснювати суверенні права держав на міжнародній арені. Пропонується така пояснювальна схема/гіпотеза: “зміни в соціальному базисі - зміна політичного устрою світу - зміна його структурних ланок - зміна базових характеристик цих структурних ланок”. Відповідно перехід від індустріального типу суспільства до постіндустріального обумовлює перехід від Вестфальського політичного устрою світу до поствестфальського, що приводить до зміни міжнародно-політичного статусу держави, а отже, й до зміни такої її базової характеристики як суверенітет. Таким чином, категорії і явища “глобалізації” та “державного суверенітету” не суперечать одне одному, оскільки перша є проекцією історичних зрушень у соціальній базі світової політики на міжнародну арену (йдеться про перехід від індустріального типу суспільства до постіндустріального), а зміни в розумінні і характері функціонування другого - обумовлені тією ж фундаментально-історичною зміною.