Прийняття Австрією нейтрального статусу - результат компромісу між найсильнішими світовими державами та необхідна умова проведення мирної політики в повоєнному світі. Потужна національна армія - внутрішньополітичний фактор австрійського нейтралітету.
При низкой оригинальности работы "Трансформація австрійського нейтралітету в умовах змін європейської системи безпеки (1990-ті — початок ХХІ століття)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Прийняття Австрією нейтрального статусу стало результатом компромісу між найсильнішими державами світу, а нейтралітет виявився необхідним фактором для проведення мирної політики в повоєнному світі. Після початку «холодної війни», коли лінія поділу Європи на два протиборчі табори пройшла територією Австрійської Республіки, єдиним шансом зберегти незалежність та цілісність для австрійців було погодитись на умови «великих держав». Між радянською та британською зонами впливу Литвинов прагнув створити «нейтральну зону»: Данія, Німеччина, Швейцарія, Італія, Австрія, «в яких обидві сторони могли кооперувати рівноправно, постійно консультуючись одне з одним». 15 травня 1955 року була прийнята Декларація незалежності Австрії, а вже 27 липня вона була ратифікована усіма 5-ма державами, з цього часу встановлювався 90-денний строк виводу окупаційних військ. На початку 1947 року в Лондоні розпочалися переговори, але вони були перервані західними державами в травні 1948 року, можливо це було повязано з побоюваннями захоплення влади в Австрії комуністами, як це сталося в Будапешті в 1947 чи в Празі в 1948 рр.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
