Трансформації раціональності в полі освіти - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Науковий консультант доктор філософських наук, професор Култаєва Марія Дмитрівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор, Академік АПН України Зязюн Іван Андрійович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, директор доктор філософських наук, професор Троїцька Тамара Серафимівна, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри філософії доктор філософських наук, професор Тягло Олександр Володимирович, Національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри філософії і політології З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Проблема трансформацій раціональності у полі освіти стає особливо актуальною для України, де процеси суспільного та культурного оновлення здебільшого не є когерентними, де ілюзії та політичні міфи досить глибоко укорінені у суспільній свідомості, що гальмує освітні реформи, спотворює розуміння педагогічної дійсності. Дослідження трансформацій раціональності у полі освіти має принципове значення для діагностики її стану, для розрізнення між конструктивними і деструктивними інноваційними пропозиціями щодо удосконалення виховних і навчальних практик. Поглиблення освітньої євроінтеграції України також вимагає розширення горизонтів традиційних уявлень про освіту та її людинотворчий і соціально-перетворюючий потенціал. Наукова новизна одержаних результатів конкретизується в таких положеннях, що виносяться на захист: вперше на основі аналізу широких парадигмальних контекстів розвитку освіти розглянута особлива форма репрезентації раціональності - раціональність в освіті та розроблена концепція багаторівневої моделі раціональності в освіті; вперше здійснено експлікацію поняття «раціональність в освіті», описано структуру її репрезентацій, виявлено активну роль типів раціональності в освіті, під впливом яких формуються парадигми освіти;Перший розділ «Раціональність в освіті: визначення та специфічні особливості» присвячено експлікації власної дослідницької позиції, уточненню категоріального апарату дослідження й обґрунтуванню його методологічних засад, які покладені в основу аналізу визначення раціональності в освіті. Обґрунтування ідеї «розуму» передбачує його наявність в смислі трансіндивідуальних структур, які висловлюються конкретно-історичною «мовою», що залежить від історичної епохи, і впливають на формування певних типів раціональності. «Специфічні особливості репрезентації раціональності в освіті» показано, що завдяки ідеї «розуму» ставиться наголос на особливостях розуміння раціональності в освіті, яка розцінюється як свого роду «керівництво до дій», спосіб використання розуму, що дає визначний теоретичний апарат для продуктивної та ефективної реалізації того, що було задуманим як в практичній, так і в теоретичний сферах. У другому розділі «Теоретичні основи експлікацій раціональності у досвіді освіти» розглядається історичний вимір репрезентацій раціональності в освіті, його теоретико-методологічні можливості і обмеження в полі освіти. «Формування розсудково-схоластичного типу мислення і його освітні імплікації» показано, що в середні віки в освіті складається особливий тип мислення - схоластичний, але його аналіз приводить до висновку, що в освіті залишається панування саме дедуктивного - раціонально-умовивідного - типу мислення.

Основний зміст дисертації