Трансформації академічної науки у ХХ столітті як передумови формування сучасної науково-технологічної сфери України - Статья

"Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.У статті подано результати аналізу процесу становлення та трансформування академічної науки в Україні протягом минулого століття під тиском кількох кардинальних змін у системі відносин суспільно - політичних інститутів. Показано тісний звязок між визначальними політичними і соціально-економічними трансформаціями та ключовими змінами в академічній сфері, зокрема у системі її управління, ієрархічній структурі, ресурсному забезпеченні, світогляді та морально - психологічному стані вчених. Окреслено суттєві трансформації, які змінювали обличчя науки в Україні впродовж 1918-1991 років і вплинули на її переформатування у нову історичну епоху. Представлено головні наслідки таких внутрішньосистемних наукових трансформацій, які у вигляді проблем, складних для вирішення як у технічному, так і у психологічному аспекті, склали основоположний вплив на формування наукової системи України після 1991 року. В статье представлены результаты анализа процесса становления и трансформации академической науки в Украине в течение прошлого века под давлением кардинальных изменений в системе отношений общественно-политических институтов.У сучасному світі, який через прогрес інформаційних технологій продукує дедалі більші обсяги інформації, чим ускладнює і розуміння більшості сучасних проблем, і обґрунтування ефективних засобів їх вирішення, нової актуальності набуває історичний аналіз та критичний розгляд минулих тенденцій і трансформацій.2) досвід провідних науково-технологічних країн, зокрема в напрямку організації й управління наукою, в більшості не має нічого спільного із ситуацією, в якій опинилась наука України у 1918-1991 рр. (політичні та соціально-економічні трансформації, зміна системи відносин між суспільними та політичними інститутами, політичні репресії); Метою статті є аналіз процесу становлення і трансформацій наукової сфери України у 1918-1991 рр. з визначенням основних факторів впливу на науку, змін її управлінської компоненти та головних проблем, з якими система увійшла у нову історичну епоху (з 1991 р.). Кримський та інші)) визначила метою створення Академії національне відродження України, піднесення її науки й культури, розвиток економіки та продуктивних сил, забезпечення українському народові гідного місця у житті людства [5]. Василенко сказав: "Створення Української академії наук має і велике національне значення, бо до сих пір ще є багато людей, які ставляться скептично і глузливо до українського руху і відродження, не вірять у живі творчі сили українського народу, не допускають можливості розвитку українських мови та науки. 3 січня 1919 р. було прийнято "Закон, виданий від Директорії УНР відносно статуту Української Академії наук у Києві", яким внесено зміни до: § 21 (про друкування праць Академії українською та іноземними мовами: французькою, німецькою, англійською, італійською, латинською, за бажанням автора, але кількість примірників іноземних видань не повинна перевищувати чверті примірників, друкованих українською мовою); § 47, 57 (про необхідність вільного володіння українською мовою всіма службовими особами); § 62 (про прийняття присяги на вірність Українській Народній Республіці дійсними членами Академії наук при їх затвердженні) [1].Впродовж минулого століття в Україні двічі (1917-1919 рр. і 1991 р.) кардинально змінювалась система відносин суспільно-політичних інститутів із подальшими соціально-економічними трансформаціями, які докорінно змінювали умови існування науки (систему її управління). Включивши незалежну Академію (УАН), створену в Україні у 1918 р. на хвилі національного і культурного піднесення, до радянської системи науки, "країна рад" побудувала жорстку систему управління наукою, яка і в центрі, і на місцях мала однакові цілі, функції, структурну ієрархічність, засоби забезпечення. Тривале перебування в умовах ідеологічно однобокого партійно-державного догматизму, заполітизованого планування й контролю, ресурсних обмежень непріоритетних (для держави) наукових напрямів, економічної замкненості й відсутності недержавного попиту на наукову продукцію, політичних утисків і репресій призвело до штучного та анти - природнього розвитку як людини (особистості), так і науки. Ключовою з таких проблем, яку вітчизняна наука, зокрема академічна, отримала у спадок, була відсутність механізму комерціалізації результатів наукових досліджень та звязку між наукою і економікою. Попри зовнішню респектабельність (ефект пропаганди) науки в УРСР та офіційне невизнання будь-яких проблем, повязаних з функціонуванням системи, основною ознакою такого морально-психологічний стану була знижена або відсутня особистісна мотивація та ініціативність, острах діяти без погодження або вказівки з вищим керівництвом, неможливість вирішувати управлінські проблеми нестандартними (креа - тивними) заходами тощо.

Основний зміст дослідження