Традиційно-побутова культура українців Галичини на сторінках львівської преси 1811-1848 рр. - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукЗахист відбудеться 4квітня 2000р. о 15-й год. на засіданні Спеціалізованої вченої Ради Д.35.222.01в Інституті українознавства ім.І.Крипякевича НАН України (79026, Львів, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту українознавства ім.Крипякевича НАН України. У дисертації вперше на основі етноґрафічних публікацій львівської преси 1811-1848рр. досліджено основні аспекти традиційно-побутової культури українців Галичини-господарську діяльність, окремі складові матеріальної та духовної культури, громадський побут. Цінність внеску преси у вивчення культури і побуту українського етносу полягає в тому, що чимало її матеріалів поклали початок етнографічному дослідженню окремих галузей господарства, матеріальної і духовної культури. The dissertation investigate the culture of traditional conditions of Galician Ukrainians life in the first half of XIX century-their household activity, some aspects of material and spiritual culture, public life as based on the ethnographical publications in Lviv press of 1811-1848.Дослідження народознавців зосереджені переважно у сфері традиційно-побутової культури - стійкого шару культури етносу, який передається з покоління в покоління і основні елементи якого (заняття, звичаї, обряди, громадське життя та ін.) етнодиференціюють і етнорозмежовують один етнос від іншого. Вивчення національних традицій має надзвичайно важливе значення для вирішення проблем ґенези культурних явищ та процесів взаємодії сучасної і давньої культур. Однак, з поля зору етнолоґів випав цілий пласт традиційно-побутової культури українців першої половини ХІХ ст. Народознавча інформація періодики дозволяє ґрунтовніше дослідити багато аспектів традиційно-побутової культури українців краю першої половини ХІХ ст. МЕТА РОБОТИ - на основі народознавчих матеріалів львівської преси 1811-1848 рр. дослідити: господарську діяльність (основні і допоміжні заняття), окремі аспекти матеріальної (житло, одяг) та духовної (календарна і сімейна обрядовість) культури, громадський побут українців Галичини першої половини ХІХ ст.;У ВСТУПІ обґрунтована актуальність теми, визначено предмет, основну мету і завдання дисертації. У першому розділі “ІСТОРІОГРАФІЯ, МЕТОДИКА ТА ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ” характеризується ступінь вивченості теми. Традиційно-побутову культуру українців Галичини досліджували І.Любич-Червінський, І.Вагилевич, Я.Головацький, В.Поль, О.Кольберг, Р.Кайндль, І.Франко, В.Шухевич, В.Гнатюк, М.Зубрицький, Ю.Шнайдер, А.Фішер, Я.Фальковський, сучасні автори Р.Рейнфус, К.Матейко, М.Тиводар, С.Павлюк, Т.Гонтар та багато інших. Народознавчі матеріали львівських періодичних видань 1811-1848 рр. фрагментарно, частково все ж використовували українські історики та етнологи М.Возняк, Я.Кісь, М.Герасименко, Ф.Стеблій, В.Задорожний, Ю.Гошко, Р.Кирчів у працях, присвячених національно-визвольним змаганням українців Галичини першої половини ХІХ ст., їх соціально-економічному становищу, антифеодальній боротьбі, виробничій діяльності, етноґрафічно-фольклористичним студіям “Руської трійці”. Отже, як головне джерело у названих роботах матеріали преси не застосовувалися і не використовувалися для дослідження народної традиційно-побутової культури українців краю.Порівняно мало місця у періодиці посіли матеріали про матеріальну культуру українців Галичини - житла та одягу. Відомості періодичних видань, які приділили певну увагу народному вбранню українців різних реґіонів краю (цілі комплекси чоловічої та жіночої ноші, окремі компоненти дівочого строю, святкового одягу, головні убори, взуття, локальні відмінності), є цінним джерелом у спробі фактографічного відтворення тодішнього одягу українців, хоча й доволі загального. Тут різною мірою висвітлювались такі питання, як діяльність сільських громад, громадське самоуправління, функції громади у господарській та адміністративній сферах, деякі громадські традиції та інституції, роль церковних братств у боротьбі за тверезий спосіб життя галицького селянства. Сімейний побут і родинна обрядовість українців краю розкриті на сторінках преси надзвичайно скупо та фраґментарно, що пояснюється складністю проникнення у специфічну сферу сімейних взаємин і обрядів, яка була менш доступною для фіксації, ніж інші компоненти традиційно-побутової культури, а отже не отримала адекватного висвітлення. Таким чином, у пресі, що розглядається, з різною повнотою висвітлене коло питань, що творить традиційно-побутову культуру українців Галичини першої половини ХІХ ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ