Традиційне житлово-господарське будівництво Українського Полісся (становлення на еволюція) - Автореферат

Національна академія наук України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукВивчення загальних та регіональних особливостей української народної архітектури дає змогу конкретно виявити її прикметні риси, оцінити художні та функціональні якості, щоб ширше застосувати їх у сільському будівництві, надаючи національного колориту сучасним поселенням. Дослідження традиційного житлово-господарського будівництва Українського Полісся зумовлено також перспективою соціально-економічних змін, зокрема на селі, що утруднює вивчення його форм з минулих десятиліть. Вибір Українського Полісся як обєкта дослідження зумовлюється не тільки архаїкою цього регіону в етнокультурному відношенні, а й тим, що за останні десятиліття проводяться діалектологічні, археологічні, антропологічні і, частково, етнографічні дослідження, наслідки яких повною мірою можна збагнути тільки з вивченням народно-будівельної культури. Основою для написання роботи стали матеріали наукових експедицій Музею народної архітектури та побуту у Львові з метою вивчення народного будівництва, відбору памяток для експозиції, безпосередня участь автора дисертації у демонтажу та відтворенні памяток на території Музею. Мета і завдання дослідження - на основі зібраних і опрацьованих автором матеріалів виявити особливості становлення і еволюцію традиційного житлово-господарського будівництва Українського Полісся, проаналізувати загальні та вузькорегіональні, локальні риси поліських поселень і садиб, житла, господарських будівель, виявити зміну в характері будівництва, виокремити їх періоди.Етнографічний нарис про традиційне поліське житло. Памятки народної архітектури Рівненського Полісся. Поклонися народному зодчому.Проблематика народної архітектури України, зокрема Полісся, порушується більшою чи меншою мірою в працях В.Наулка, Ю.Гошка, С.Макарчука, Т.Косміної, І.Могитича, П.Федаки, М.Стрункої, Р.Гошка, Р.Сілецького, С.Верговського. Другий розділ - “Особливості поселень і типів садиб на Українському Поліссі” - складається з трьох параграфів, у яких висвітлюється історія формування різних поселень та типів садиб. На Поліссі переважають сільські поселення, що складаються з однієї-двох, іноді - трьох-чотирьох паралельних вулиць. Хати найчастіше виходять до вулиці торцем або фасадом; господарські будівлі розташовуються за хатою, в глибині садиби, створюючи окреме господарське подвіря, до якого виходять двері хлівів, шопи, клуні. Розрізняються варіанти: хата і господарські будівлі розташовані в одну лінію, тобто зблоковані; хата і господарські споруди розташовані в одну лінію, але стоять окремо; будинки стоять двома паралельними рядами: хата з коморою - в одному, господарські споруди в іншому ряді.Започатковане у XIX ст. етнографічне дослідження народного будівництва окремих регіонів України, в тім числі і Полісся, не було системним. XX ст. наукове вивчення народної архітектури Полісся активізувалось у звязку з організацією збору матеріалів для етнографічного атласу України, створенням музеїв просто неба в Києві і Львові, громадським рухом 1970-х рр. за охорону памяток історії та культури. Щоправда, в незалежній Україні справу вивчення і збереження памяток матеріальної та духовної культури цієї зони взяли на себе держава і вчені-ентузіасти: сюди виїжджають наукові експедиції для збору інформації, видаються наукові праці. Дослідженням дисертанта встановлено побутування на Українському Поліссі трьох форм поселень: безсистемної, вуличної і комбінованої. Основою житлових будівель на Поліссі був чотирикутний зруб - кліть.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора:ОСНОВНИЙ ЗМІСТ