Традиційна культура та побут чехів Північного Приазов’я останньої чверті ХІХ ст.–ХХ ст. (на матеріалах с. Новгородківка Мелітопольського району Запорізької області) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана у відділі “Український етнологічний центр” Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор провідний науковий співробітник відділу культури Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства науки і освіти України Борисенко Валентина Кирилівна кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та етнології України Черкаського національного університету ім. Захист відбудеться «14 травня» 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.227.01 в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.Останнім часом у рамках вивчення історії та культури нашої держави спостерігається підвищення інтересу до національних меншин та етнічних груп, що мешкають на території України. З огляду на таку статистику вивчення самобутньої культури чехів України є не просто важливим, а нагальним завданням української науки, оскільки під впливом різних чинників чеський культурний шар досить швидко зникає. Таким чином, у Мелітопольському повіті Таврійської губернії зявилася чеська колонія Чехоград (суч. назва - Новгородківка), яка увійшла до складу німецької Ейгенфельдської колоніальної волості. Нові умови мешкання чехів в Північному Приазовї - географічні, соціально-економічні, близькість українського, російського, болгарського, німецького оточення привели до формування в сфері духовної та матеріальної культури переселенців локальних особливостей. Досягнення мети передбачило вирішення таких актуальних завдань: · простежити напрямки чеського міграційного руху по території України, зокрема в Крим, а згодом у Північне Приазовя;У першому розділі дисертаційного дослідження - “Історіографія питання та аналіз джерельної бази дослідження” зроблено огляд наукового вивчення етнографії та фольклору чеського населення України, зокрема приазовських чехів. початку ХХ ст., полягає в тому, що вони намагалися не тільки проаналізувати її причини, а й висвітлити різноманітні аспекти соціально-економічного, культурного життя переселенців, збирали та надрукували описові матеріали, статистичні дані, в цей же період було зроблено перші записи фольклорного матеріалу. У 1920 р. при Академії наук України було створено Етнографічну комісію, яка з 1921 р. стала структурним підрозділом ВУАН. До складу Етнографічної комісії входив Кабінет національних меншин, завданням якого було вивчення історії, етнографії, фольклору субетносів України. ХХ ст. позитивний досвід, накопичений в Україні у сфері міжнаціональних відносин, було занедбано, процес вільного розвитку національних культур загнано в жорстко централізовані бюрократичні рамки: було ліквідовано усі етнокультурні осередки, національні школи, зупинився процес збирання етнографічних та фольклорних матеріалів.Серед причин, що сприяли еміграційному рухові в Крим, а пізніше у Північне Приазовя, стали як соціально-економічні, так і національно-політичні передумови: нечисельне населення, необроблювані землі та нерозвиненість сільського господарства на Кримському півострові, ряд пільг у податках та повинностях. У землеробстві слід виділити широке застосування агротехнічних засобів та приладь (букерів, сівалок, сноповязалок, віялок, жниварських машин, косарок, англо-болгарських плугів, соломорізок, культиваторів тощо), які допомагали селянам виконувати роботи на віддалених ділянках, якісно і меншим коштом. У звязку з тим, що новоприбулі до Мелітопольського повіту чеські іммігранти користувалися правами іноземних колоністів, вони мали порівняно з місцевим населенням значну фінансову підтримку, що сприяло швидкому трансформуванню їх житла від простих напівземлянкових споруд до складних цегляних конструкцій. Житло чеських мешканців Приазовя зберегло значну частину традиційних рис: триподільна структура, з часом ускладнена кількістю спальних кімнат; двосхилі дахи, криті дошками й ташками на зразок черепиці; розміщення під одним дахом житлових кімнат, господарських приміщень й стаєнь для тварин; умеблювання. Серед традиційних обрядів, які збереглися у чехів, варто відзначити: у поховальному ритуалі - використання громнічки (свічки, освяченої на свято Громніце), традиції, повязані з похованням дітей та підлітків; у весільній обрядовості - звичай стріляти з рушниць після заручин, збір грошей “на колиску” під час весільного застілля, весільні чини та їх функції (сварбіє, дружба, старші дружичка та младенец).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ