Виробництво та заготівля продуктів харчування. Загальна характеристика найпоширеніших страв в Україні. Особливості харчування українського народу у воєнні часи та в часи голодомору. Зв’язок сучасної української кухні з кулінарним мистецтвом світу.
Зміст Вступ Розділ І. Традиції виробництва продуктів харчування в Україні 1.1 Виробництво та заготівля продуктів харчування 1.2 Найпоширеніші страви в Україні 1.3 Харчування українського народу у воєнні часи та в часи голодомору Розділ ІІ. Сучасна українська кухня як продовження традицій народної їжі 2.1 Зв’язок сучасної української кухні з кулінарним мистецтвом світу 2.2 Харчуємося по - українському Висновки Література Обрядові страви Вступ Основні естетичні навантаження несуть стійкі елементи культури. Їжа є найбільш стійким, найбільш залежним від етнічних традицій компонентів культури. Вона багата на традиції, вирізняється розмаїттям страв та їх високими смаковими й поживними якостями. Борщі й пампушки, вареники й галушки, ковбаси й печеня, гречаники й фарширована риба, шпиговане сало й печеня, напої з фруктів і меду відомі в усьому світі. М.А. Маркевича „Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян”. В роботі зроблена спроба простежити зміни в харчуванні українського народу з давніх часів до сьогодення і показано, що національне кулінарне мистецтво зберегло свою самобутність та неповторність. Традиції виробництва продуктів харчування в Україні 1.1 Виробництво та заготівля продуктів харчування Справедливо вважають, що, засіявши поле, виростивши й зібравши хліб, людина вперше придбала Батьківщину. На, своїх землях з незапамятних часів українці вирощували жито, овес, пшеницю, ячмінь, просо, гречку. Найбільш поширеним овочевим продуктом була капуста, яку їли свіжою восени, а на зиму шаткували й квасили в діжках. В деяких місцях (Поділля, Київщина та ін.) капусту квасили цілими головками або розрізану навпіл, лише вийнявши качан («пелюстки»). Поліссі в капусту іноді клали шарами яблука хвостиками догори, кидали трошки ягід журавлини або калини. Полтавщині до квашеної капусти часом додавали огірки й зерна чорнухи (насіння цибулі). На зиму заготовляли квашені буряки для борщу. Помідори почали квасити лише у 20-30-х роках XX ст. Сливи вкладали шарами у великі сорокавідерні діжки, заливали холодним розсолом з розрахунку 1,5 фунта (600 г) солі на відро води. На центральному Подніпровї і Поліссі плоди сушили на деках у печі, а потім досушували на сонці. Виготовлення варення з ягід в дорадянський час серед широких селянських мас було неможливим за браком цукру, який коштував дорого. Більш поширеним промислом було збирання й заготівля грибів. Його продавали на ярмарку, а в разі потреби (на свята) купували шматками. На більшості території України не було звичаю вудити (коптити) мясо. Товсті кишки начиняли ще й сирою тертою картоплею з шкварками (Полісся), пшоняною кашею з шкварками (Полтавщина, Чернігівщина, Поділля) та іншими видами каш. Олію, яка була основним жировим компонентом селянської їжі, виготовляли у спеціальних олійнях. Молоко вживали у свіжому та кислому вигляді, в переважній більшості коровяче, рідше козяче та овече. Доїли в дійниці або у відерця, потім проціджували і тримали у глечиках (гладущиках).З молока робили сметану. Масло виготовляли здебільшого на продаж. У пости молоко дозволялося пити лише дітям до семи років, тому запаси кисляку йшли на виготовлення сиру. У районах, де переважало вівчарство (повіти Херсонської, Подільської губерній, Карпати та ін.) виготовляли «бринзу». Солону рибу їли звичайно з хлібом, картоплею, а з «вялою» варили супи, борщі. [2, с.34 -35].Каші та кашоподібні страви, на нашу думку, можна поділити на три групи: а) з необробленого зерна, б) з товчених круп, в) із мелених зерен та борошна. Розбавивши закваску теплою водою, додавши туди борошна до консистенції густої сметани і ретельно розколотивши суміш, ставили її у тепле місце й накривали.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
