Народне харчування — важливий елемент матеріальної культури. Хліб і борошняні вироби відігравали велику роль у звичаях та обрядах українців, як символи добробуту і гостинності. Здійснення обрядів і ритуалів при споживанні їжі. Святковий і обрядовий стіл.
Аннотация к работе
Традиції українського народного харчування Зміст. 1. У звязку з тим, що їжу необхідно готувати систематично і цей процес нерозривно повязаний із сімейним побутом, народне харчування залишається найстійкішим компонентом матеріальної культури. Деякі способи зберігання продуктів, приготування страв, що дійшли до нас, застосовувалися ще в часи Трипілля, ранніх словян та Київської Русі. У харчуванні українців використовувалися різноманітні продукти, а також різні способи приготування їжі. Особливу роль у харчовому раціоні відігравав хліб, який супроводив українця від народження до смерті, в буденному житті та в свято, у праці та відпочинку, в горі й радощах. Майже скрізь на Україні повсякденний хліб («хлібина», «боханець», «паляниця») пекли із житнього борошна, в яке додавали інші компоненти: борошно із ячменю, гречки, гороху, сочевиці, а в пізніші часи - мелену кукурудзу та товчену картоплю. Крім цього, хліб з вівсяного борошна був поширений на Бойківщині та Лемківщині, а з кукурудзяного - на Гуцульщині. Поліссі і в гірських районах Карпат часто вживали ягоди і гриби. З кінця XIX ст. для цього використовували інші види борошна (пшеничне, житнє, горохове, картопляне). Письмові джерела залишили згадку про те, що соломаха була однією із улюблених страв запорізьких козаків.