Тріщиностійкість залізобетонних балкових конструкцій автодорожніх мостів в умовах малоциклових навантажень - Автореферат

Національний університет “Львівська політехніка” Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Робота виконана на кафедрі “Будівельні конструкції та мости” Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України. КОВАЛЬ Петро Миколайович, Національний університет “Львівська політехніка”, доцент кафедри “Будівельні конструкції та мости”. Захист відбудеться “20 ”жовтня 2006 р. о 11 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.052.17.у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Вихід з ладу прогонових будов мостів після 50-60% нормованого терміну служби призводить до величезних збитків в економіці держави. Тому дослідження, які мають за мету визначення реальної тріщиностійкості балок мостів та їх діагностики є нагальними і відповідають потребам дорожньої галузі. Робота виконувалась відповідно до плану держбюджетної теми №109-05 (№ держреєстрації 0105U001324) “Розробити рекомендації з діагностики залізобетонних балкових конструкцій, що працюють в умовах малоциклових навантажень із використанням методу акустичної емісії” Державного дорожнього науково-дослідного інституту ім. Метою роботи є розробка пропозицій з розрахунку тріщиностійкості згинаних залізобетонних балкових конструкцій автодорожніх мостів із звичайною арматурою на дію малоциклових навантажень, що виникають при їх експлуатації, і рекомендацій з діагностики залізобетонних конструкцій мостів, які при експлуатації зазнають впливу повторних малоциклових навантажень, із використанням методу акустичної емісії (АЕ). Практичне значення отриманих результатів роботи полягає в розробці пропозицій з врахування дії малоциклових навантажень при розрахунку тріщиностійкості залізобетонних балкових конструкцій мостів, та рекомендацій з їх діагностики із використанням методу АЕ.У першому випадку процеси розвитку тріщиноутворення та деформування стабілізуються до перших 10-15-ти циклів, при цьому ширина розкриття тріщин у залізобетонних згинаних елементах збільшується у 1,2...2,0 рази, руйнування конструкцій не відбувається. Тоді навантаження проходить в режимі малоциклової втомленості, стабілізації деформаційних процесів по циклах не відбувається, конструкція руйнується. Поширеним шляхом при врахуванні впливу малоциклових навантажень на ширину розкриття тріщин є виконання експериментальних досліджень та отримання після цього коефіцієнта, що враховує збільшення їх ширини після п числа циклів. Дослідження будівельних бетонних та залізобетонних конструкцій методом АЕ вказують на високу чутливість методу і глибокий кореляційний звязок між процесами утворення та розвитку тріщин і параметрами сигналів АЕ. Тому малоциклові навантаження діють на прогонові будови автодорожніх мостів.При прикладенні малоциклових навантажень після семи циклів навантаження-розвантаження до рівня 0,6Pcr максимальна ширина розкриття нормальної тріщини в середньому збільшилась на 18% порівняно з першим циклом. Запропоновано враховувати дію малоциклових навантажень на залізобетонні конструкції мостів введенням у формулу ДБН для визначення ширини розкриття тріщин коефіцієнта , що враховує вплив повторних навантажень, рівень яких становить 60% від руйнівного, ; при рівні навантажень 75% від руйнівного . Значення параметра Кр?6 фіксується не тільки при утворенні тріщин на першому циклі, як це було показано в роботах інших дослідників, а також при повторних циклах, коли нових тріщин не утворюється. Аналіз кінетики АЕ випромінювання при випробуванні залізобетонних балок при дії повторних навантажень рівня показує, що при показнику степеня небезпечного розвитку дефектів в конструкції немає. При збільшенні рівня малоциклових навантажень вище 0,6Pcr відбувається різке збільшення ширини розкриття тріщин - на 47% у порівнянні з сьомим циклом при рівні 0,6Pcr (перед довантаженням).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ