Інтерпретація тріолей у нотному записі епохи бароко. Історичний контекст музичного життя та закономірності композиторського запису епохи бароко та класицизму. Поєднання тріольного та дуольного ритму в паралельному викладі та у чергуванні впритул.
При низкой оригинальности работы "Тріолі та їх контекст у нотному записі епохи бароко. Питання інтерпретації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тріолі та їх контекст у нотному записі епохи бароко.Враховуючи порівняльну ступінь ретельності та детальності авторських ремарок у музиці XVII, XVIII та XIX століть, найбільшої уваги дослідника потребує саме музика доби бароко та раннього класицизму, оскільки відсутність авторських ремарок та умовність нотного запису вимагала глибокого знання побутуючого виконавського контексту, так би мовити, інтерпретаційного словника епохи. Родоначальник школи, сам Шамбоньєр, його учні та послідовники Луї Куперен, Жан-Філіп ДАНГЛЕБЕР та інші створювали так звані неметризовані Прелюдії, які були записані цілими нотами, які виконавець міг групувати та «ритмізувати» за власним бажанням, втім, дотримуючись певних законів трактування такого типу запису. За виразом самого Франсуа Куперена, що міститься у трактаті «Мистецтво гри на клавесині», «ми (тобто французи - О. Ж.) граємо не так, як записано в нотах, якщо заграти точно по нотах, це буде повна нісенітниця» [9, с. Хоча музикантів скеровувала існуюча виконавська традиція, загальні закони, правила та принципи якої були широко відомі та передавалися, так би мовити, «усно», виконавцям не завжди вдавалося уникати розходження з авторськими ідеями. Цікаво, що ноти, які слід було виконувати «інегаль», було записано як послідовність рівних тривалостей; лише контекст всього твору, його темп, жанр та метроритмічний малюнок був підказкою.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
