Товарознавча оцінка пористих стінових керамічних виробів з використанням лушпиння соняшнику та відходів целюлозно-паперової промисловості - Автореферат

Київський національний торговельно-економічний університетЗахист відбудеться "13" червня 2003 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.02 в Київському національному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою 02156, м. Дисертацію присвячено дослідженню споживних властивостей пористих стінових керамічних виробів з використанням відходів целюлозно-паперової промисловості та лушпиння соняшнику. Доведено, що лігнін, скоп та лушпиння соняшнику можуть бути використані, як пороутворювачі для виробництва ефективної стінової кераміки. Построены математические модели зависимостей потребительных свойств пористых стеновых керамических изделий на основе оптимальных керамических смесей от основных технологических параметров и определен оптимальный технологический режим.Потреба у пористих стінових керамічних виробах із високими теплоізоляційними властивостями обумовлена наступними чинниками: зростання вартості енергоносіїв, збільшення обсягів приватного будівництва, появою соціального замовлення на матеріали, які створюють підвищену комфортність житла. У звязку з тим, що цегла зі звичайних глинистих порід має густину 1800-2200 кг/м 3, зниження її можливе порожнинами та порами, створеними штучним шляхом. На користь створення стін з пористої цегли свідчить також той факт, що на відміну від них багатошарові стіни та стіни з внутрішніми порожнинами схильні до утворення значної кількості конденсату всередині стіни, що негативно впливає на теплоізоляційні властивості стіни. Робота виконувалась відповідно до госпдоговірних науково-дослідних тем згідно з договорами №225.00 від 5.10.2000, предмет договору: "Розробити технологічні параметри та технологічну схему виробництва керамічного каменю густиною 900-1000 кг/м 3 (за замовленням ВАТ "Чернівецький цегельний завод №1"); № 204.00 від 25.12.2000, предмет договору "Розробити параметри виробництва теплоефективної цегли на основі місцевих суглинків та некондиційних каолінів" (за замовленням Кіровоградського ЗБК); № 66 від 10.10.2001 про творчу співдружність між НДІБМВ та КНТЕУ. Мета дисертаційної роботи - отримати пористі стінові керамічні вироби з поліпшеними споживними властивостями, зокрема, із високими теплоізоляційними властивостями, шляхом використання різних вигоряючих домішок (відходів целюлозно-паперової промисловості, лушпиння соняшнику).У першому розділі дисертаційної роботи наведено аналіз стану ринку теплоізоляційних та керамічних стінових матеріалів, проаналізовано літературні джерела присвячені отриманню теплоефективних стінових виробів та дослідженню їх властивостей. Встановлено, що найбільш раціональним методом отримання теплоефективних стінових керамічних виробів є введення в керамічну шихту вигораючих органічних домішок, які є відходами промисловості. Цей спосіб найбільш доступний підприємствам цегляної промисловості, оскільки передбачає мінімальні зміни технологічної лінії, крім того, використання відходів промисловості дозволить вирішити екологічне питання, зменшити витрати на утилізацію відходів. Як обєкти дослідження обрано споживні властивості пористих рядових стінових керамічних виробів на основі глин Халепського, Кіровоградського та Чернівецького родовищ із домішками золошлаку Трипільської ДРЕС, осаду стічних вод (скопу) Київського КПК (м. Основними показниками споживних властивостей обрано: міцність на стиск, густину, теплопровідність, морозостійкість, звукопоглинання, водовбирання, міцність на згин.Аналіз діаграм виявив, що для всіх видів отриманих виробів (окрім теплоізоляційно-конструкційної цегли на основі спонділової глини Халепського родовища) зона допустимих складів обмежена граничними значеннями показників теплопровідності, морозостійкості та густини. Вміст каоліну розширює зону допустимих складів, вміст золошлаку у керамічній суміші на основі спонділової глини Халепського родовища, хоча і значно підвищує показники міцності, звужує цю зону за рахунок показника морозостійкості. Мінімізувались показники теплопровідності, водовбирання, густини черепка, сушильної та загальної усадки; максимізувались показники межі міцності на стиск та згин, звукопоглинання, чутливості до висушування та пластичності. Для показників чутливості до висушування та пластичності значення показника було обмежено відповідно 180 с та 25 одиницями (крім керамічної суміші на основі глини Чернівецького родовища та лушпиння соняшнику - верхня межа пластичності 15 одиниць), що відповідає високопластичній не чутливій до висушування сировині. Як вхідні зміні відібрані технологічні фактори, що мають суттєвий вплив на споживні властивості виробів, а саме - температура випалу та тиск пресування, як вихідні зміні обрано густину черепка, межу міцності на стиск та водовбирання.

Основний зміст роботи