Товарознавча характеристика забійних тварин - Курсовая работа

ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Курсова робота з предмету „Комерційне товарознавство. ” На тему: „ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБІЙНИХ ТВАРИН” Виконала студентка групи 22-К/З Федічева Д.А. консультант Голова Центру Агроінтех К.т.н.Сиротенко В.В. ЛЬВІВ- 2008 ЗМІСТ Вступ 2 1.Види і породи забійних тварин 1.1.Велика рогата худоба. ОСНОВНІ ПОРОДИ КОРІВ 6 1.2.ПОРОДИ СВИНЕЙ 12 1.3.ВІВЦІ 16 1.4.КОЗИ 22 1.5.КОНІ 23 1.6.КРОЛІ 25 1.7.СВІЙСЬКА ПТИЦЯ 30 1.7.1.КУРИ 31 1.7.2.КАЧКИ 33 1.7.3.ГУСКИ 33 1.7.4.ІНДИКИ 33 11.ХАРАКТЕРИСТИКА М’ЯСА ЗАБІЙНИХ ТВАРИН 37 2.2.Класифікація м’ясних туш 41 ВИСНОВКИ 43 ВСТУП Положення країни в цивілізованому світі визначається споживанням на душу населення м’ясо-молочних продуктів та фруктів. Україна вступила в СОТ і на неї тепер розповсюджуються норми споживання м’яса і м’ясопродуктів, які існують в СОТ, а саме - 73 кг на рік на людину. Нинішнє поголів’я худоби в Україні дорівнює тому, яке було в 1945 році, коли худоба була вивезена до Німеччини та Сходу СРСР. Таким чином, для задоволення потреб населення, згідно Європейських нормативів, м’ясо-молочна промисловість України повинна буде імпортувати в широких масштабах тварин для забою і м’ясну сировину. А це вимагає знань порід худоби, що йде на переробку, насамперед: 1.Великої рогатої худоби. 2.Свиней. 3.Баранів та кіз. 3.Кролів. 4.Коней. 5.Домашньої птиці. Тут була виведена червона гірська порода корів, м’ясні напрямки якої випасались на полонинах без догляду і давали дуже ароматне і смаковите м’ясо, а молочні - молоко, яке не поступалось по органолептичним показникам і цілющим властивостям симентальському. Саме тут, була виведена порода свиней „Біла крупна ”, м’ясо якої не поступалось англійському Ландрасу, а сало, завдяки ячно-картопляному відкорму, мало шалений попит в Австро-Угорській Імперії та Великобританії. У 1903 році навіть було заплановано створення у Львові потужного беконно-консервного заводу, який би експортував свою продукцію до столиць Європи та до великих міст Великобританії. Саме зі Львова починалось виробництво шинкових консервів у Європі… Саме на теренах Львівщини Була виведена гуцульська порода овець, яка давала і вовну, і м’ясо і молоко. На всю австро-Угорську імперію славилась робоча порода гуцульських коней, невибагливих у кормі, легко долаючих стрімкі гірські стежки , а м’ясо жеребчиків гуцульської породи по смаковим властивостям важко було відрізнити від свинини. Після того, як в 1996 останній колгосп на Львівщині було знищено, зупинився і найбільший на Західній України Львівський м’ясокомбінат „Прикарпаття. ” Після вступу в СОТ з’явилась можливість поступлення дешевого імпортного м’яса, що дасть можливість відновити виробництво але поставить на межу виживання фермерство. У статевонезрілих тварин 20 молочних зубів, у дорослих (приблизно до 34 міс) - 32 постійних зуба. Довжина тіла тварин, не рахуючи хвоста, зазвичай складає 1,8-3,2 м при висоті в загривку 1,0-1,6 м і масі 450-1000 кг Бики, як правило, більше за корів, причому відомі рекордсмени заввишки 1,8 м і масою 1350 кг, тоді як дорослі самки найдрібніших порід бувають заввишки всього 85 см при масі 90 кг Статева зрілість наступає зазвичай в 9-12 міс: цей вік залежить від породи і фізичного стану тварини, але таких молодих особин до злучки, як правило, не допускають. Молодняк мати вигодовує до девяти місяців (у мясних порід - як правило, до шести - восьми місяців), але його можна відняти у неї приблизно в тримісячному віці, коли він починає їсти траву. Численні викопні залишки турів, диких предків великої рогатої худоби, виявлені в Західній Азії, Північній Африці і Європі. Опісля декілька століть центрами поліпшення великої рогатої худоби стали Великобританія, Нідерланди, Франція і Швейцарія. На основі місцевих стад тваринники почали створювати велику рогату худобу з тими або іншими ознаками. Безгорбий тип переважає в Північній півкулі, особливо в помірній зоні, а також в багатьох областях Південної Америки, в Східній і Південній Африці і Австралії. У колоніальну епоху британська велика рогата худоба була завезена в заморські країни, де від нього чекали не меншої, ніж на батьківщині, продуктивності. Проте в 20 в. швидкими темпами продовжувалося домішування до великої рогатої худоби помірних широт крові зебу, що привело до створення багатьох нових порід, особливо на півдні США, в Австралії і Південній Америці. У 19 в. ця порода розповсюдилася також в Австралазії і континентальній Європі, особливо у Франції, а в 20 в. мясні і мясо-молочні шортхорни зявилися в Південній Америці, Південній Африці, Новій Зеландії і Росії. (21.06 Кб) Герефорд. Як і шортхорни, герефорди завоювали визнання у всьому світі, і характерна для них біла голова присутня у всіх нащадків, отриманих від схрещування з іншою худобою. Селекційна робота, що почалася приблизно в 1910, особливо інтенсивно продовжувалася після 1920, і в 1940 ця порода була офіційно зареєстрована урядом США як така, що має приблизно 3/8 браманської і 5/8 шортхорнської крові (така п