Дослідження споживчих властивостей кисломолочних сирів. Основні показники їх якості, асортимент, особливості та етапи виробництва. Види дефектів та вимоги до експертизи кисломолочних сирів. Устаткування виробництва. Організація роботи гарячого цеху.
Зміст Вступ 1. Основна частина 1.1 Товарознавча характеристика кисломолочного сиру 1.2 Технологічні карти 1.3 Технологічні схеми 1.4 Організація роботи гарячого цеху 1.5 Устаткування 1.6 Товарознавча характеристика кисло - молочного сиру Висновок Додатки Використана література Вступ Розвиток кулінарії. Світова кулінарія за всю свою історію створила безліч різноманітних страв, які обчислюються десятками тисяч. Величезна кількість книг було написано про їжу. Історія кулінарія - це високі злети і різкі падіння на шляху кухарського мистецтва. Їжа в один час возносилася вгору, як одне з кращих задоволень, а в інший час ставлення до неї було майже ганебним і негідним навіть розмов про неї. Наприклад, у древній Спарті ставлення до харчування було стриманим, і тут намагалися обійтися простою їжею, а в Афінах - звикли до витонченим страв, коли маленька оливка запікалася в голубе, голуб пекли в козленке - вівці - бику, всі обсмажували на вертикалі. Далі після певного застою в середні століття відбулося стрімке проникнення прянощів з колоній Сходу, що вплинуло на розвиток вишуканої кухні. Французька кухня відчула свій підйом за короля Людовика XIV. Стосовно солі - її дуже мало споживали в давнину на Русі. Можливість покуштувати західноєвропейські страви мали лише заможні люди. Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями. Велика кількість страв (крученики, завиванці, фарширована птиця й овочі, шпиговане салом і часником мясо і т. д.) приготовляється у фаршированому або шпигованому вигляді. Дуже багато продуктів для других страв проходить складну обробку - спочатку їх обсмажують або варять, а потім тушкують або запікають. Як свідчать археологічні розкопки, населення, яке проживало в далекі часи на території України, мало можливість завдяки географічним умовам харчуватися як рослинною, так і мясною їжею. В наступні часи землеробство і скотарство дедалі більше розширювались особливо на території, яку займає сучасна Україна. Відомо, що для приготування їжі словянські племена робили різний глиняний посуд, який обпалювали в спеціальних печах. Є також відомості про вживання молока, коровячого масла і сиру. Через відсутність цукру немалу роль у харчуванні відігравав мед. Так, вже в XI ст. в Києво-Печерському монастирі серед ченців було кілька кухарів. Населення починає варити гарбузові каші, приготовляти гарбуз тушкований, гарбуз із сметаною тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
