Товариство "Просвіта" і його роль в громадсько-політичному та культурному житті Закарпаття 1920-1939 рр. - Автореферат

Державний вищий навчальний заклад АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі політології Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: Доктор історичних наук, професор Вегеш Микола Миколайович, ДВНЗ «Ужгородський національний університет» МОН України, професор кафедри політології Офіційні опоненти: Доктор історичних наук, професор Марчук Василь Васильович, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» МОН України, завідувач кафедри політології кандидат історичних наук, доцент Ситник Олександр Миколайович, ДВНЗ «Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ» МОН України доцент кафедри теорії та історії держави і права Захист відбудеться «22» січня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 61.051.04 ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: м.Одним із таких культурно-просвітніх товариств, що діяло на теренах Підкарпатської Русі, було товариство „Просвіта”. Воно взяло на себе широке коло завдань, зокрема, створення освітніх курсів для подолання неграмотності та підвищення освітнього рівня населення; поширення української літературної мови; створення нової української літератури; утворення першого професійного українського театру в Закарпатті, хорових колективів, музею та бібліотеки, а, отже, формування у населення краю сталої нефрагментованої української національної ідентичності. Основними культурно-просвітніми товариствами були: товариство „Просвіта” в Ужгороді та „Русское культурно-просветительное общество имени Александра Духновича”. В 20-х рр. завдяки діяльності товариства „Просвіта” розповсюджується етнонім „українці”, але він не набув значного поширення, окрім того був заборонений чехословацькою владою. Товариство „Просвіта” вживало терміни „народна мова”, „руська”, „руський язик”, „малоруська”, „українська”.Четверта група - це документи, які характеризують діяльність „Руського театру” товариства „Просвіта” в Ужгороді, зокрема: прохання до уряду про виділення приміщення для театру, прохання про грошову допомогу, договір між Товариством і М.Аркасом стосовно театру і договір між „Просвітою” й театром „Нова Сцена”. Протоколи дозволяють дослідити співпрацю між Товариством та багатьма чеськими високопосадовцями - П.Еренфельдом, Й.Пешеком та іншими, ставлення до „Просвіти” з боку урядових чинників. Як правило, авторами цих праць були безпосередні учасники діяльності Товариства (І.Панькевич, В.Бірчак, В.Пачовський, А.Волошин, В.Гренджа-Донський, П.Милославський, І.Гуснай та інші), або ж його критики з русофільського табору. У другому розділі „Ідейні витоки, причини виникнення та програмні положення діяльності товариства „Просвіта” простежено досвід діяльності культурно-просвітніх товариств Закарпаття часів Австро-Угорській імперії, заснування товариства „Просвіта”, аналіз його програмних документів та загальних тенденцій його розвитку. 9 травня 1920 р. відбулися Установчі збори, на яких і було створено товариство „Просвіта” в Ужгороді, а також було обрано правління - Головний Виділ, до якого увійшли: А.Волошин, В.Ґаджеґа, В.Желтвай, П.Медвідь, М.Стрипський, І.Панькевич, М.Творидло, А.Штефан, М.Долинай, В.Шуба.Проте невдала спроба заснування Товариства 29 квітня 1920 р. засвідчила про те, що навіть в нових умовах ще залишається значна кількість русофільськи налаштованої інтелігенції і робота „Просвіти” стикатиметься ще й з їх протидією. Але 9 травня 1920 р. товариство „Просвіта” все ж було засновано. Своєю діяльністю Товариство намагалося охопити широке коло питань, займаючись не лише культурно-просвітницькою працею, але і намагаючись впливати і на економічну сферу, сподіваючись покращити матеріальні умови життя населення. Значним був вплив товариства „Просвіта” на виникнення та діяльність проукраїнських політичних партій. Виходячи з того, що місцеве населення є частиною української нації, товариство „Просвіта” сприяло утвердженню та поширенню української літературної мови в краї, при цьому посилаючись на рішення Чеської Академії Наук.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ