Товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю - Реферат

З переходом до ринкових відносин в Україні виникло багато підприємств нових організаційно-правових форм, серед яких значного розвитку отримали товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства. До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобовязаний внести не менше 30 відсотків зазнавеного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Частку учасника товариства (після повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом одного року зобовязане передати її іншим учасникам або третім особам.66 Закону України "Про господарські товариства" визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобовязаннями товариства усім своїм майном. Крім загальних вимог щодо змісту установчих документів господарських товариств, установчий договір про повне товариство повинен визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму участі у справах товариства. Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобовязані надавати решті учасників на їхню вимогу повну інформацію про дії, виконувані від імені та в інтересах товариства. Оскільки всі учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю, вони не мають права від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних), які мають однорідну з повним товариством мету діяльності.Командитне товариство можна кваліфікувати як товариство змішаного типу, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобовязаннями товариства всім своїм майном (повні товариші), є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників або командитистів). Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних товаришів, вони несуть солідарну відповідальність щодо боргів товариства. Правовий статус командитного товариства визначається нормами статей 67-74 Закону України "Про господарські товариства" (тобто законодавством про ловні товариства) з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (статті 78-83) Закону України "Про господарські товариства", безпосередньо присвячених командитним товариствам. Зокрема, установчий договір про командитне товариство, крім відомостей, які містить установчий договір про повне товариство, має відображати участь вкладників у такому товаристві, а саме: стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їхніх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів. Оскільки правовий статус повних товаришів було розглянуто в попередньому параграфі, тут доцільно зупинитися на особливостях участі вкладників у командитному товаристві.

Зміст

Вступ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю

2. Повне товариство

3. Командитне товариство

Список використаної літератури