Процес утвердження етики лівого радикалізму в культурній творчості. Ефективність засобів і методів, якими користувалась більшовицька партія для встановлення партійно-державного контролю над культурним життям України. Оцінка наслідків даного процесу.
При низкой оригинальности работы "Тоталітаризація культурної сфери суспільного життя в УРСР (20–30-ті рр. ХХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Тоталітаризація культурної сфери суспільного життя в УРСР (20-30-ті рр.Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (28 сторінок, 343 позиції). Ґрунтовне дослідження культурної сфери, яка є складовою частиною суспільно-політичного життя, дозволяє виявити стан морального здоровя суспільства, рівень економічних і політичних свобод, характеризує його духовний потенціал, певний тип суспільних відносин, політичний режим, тобто культурна сфера віддзеркалює перебіг суспільних процесів. В силу обставин, що склалися в Україні, довгі роки тема тоталітаризації культурної сфери висвітлювалась однобічно, або не висвітлювалась взагалі. Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається тим, що детальне вивчення подій, які відбувалися в культурній сфері УРСР у 1920-30-ті рр., дослідження всіх складних і неоднозначних явищ в ній, визначення місця і ролі в цих процесах української інтелігенції, аналіз взаємовідносин останньої з правлячим режимом - усе це допоможе не допустити повторення багатьох помилок попередніх етапів розвитку країни. Обєктом історичного дослідження є культура УРСР 1920-30-х років, як сфера духовного життя суспільства, що охоплює насамперед систему виховання, освіти, духовної творчості (особливо літературної та мистецької), а також установи й організації, що забезпечують їхнє функціонування (школи, вузи, клуби, музеї, театри, творчі спілки, товариства тощо).Протягом 1940-х - початку 1950-х років сфера культури України у вітчизняній історіографії не досліджувалася. Однією з останніх праць періоду «хрущовської відлиги» було колективне дослідження, але воно як і вся історіографічна література радянського часу, страждає значними ідеологічними штампами, які цілком відбивають вади суспільства і часу: партія й радянська держава - головні «натхненники й організатори» розвитку мистецтва, літератури й культури в цілому. Шаповала, в яких, автор часто по-новому висвітлив добре відомі й водночас викривлені та спотворені сторінки української історії, досліджує ті аспекти проблеми, які безпосередньо стосуються теми даної дисертації, а саме: показував вплив політичних репресій на свідомість інтелігенції, впровадження комуністичної цензури в сфері культури. В ній автор розкрив витоки політичної етики лівого радикалізму, проаналізував, як змінювалися норми та правила політичної поведінки лівих радикалів у процесі історичного розвитку України, висвітив історичну роль ліворадикальної політичної етики у становленні політичної системи України, в утвердженні тоталітарного режиму тощо. Репресивні дії більшовицького уряду проти інтелігенції знайшли своє відображення в кількох дослідженнях, але автори досліджують самі політичні репресії, а не показують їх вплив на творчу інтелігенцію та на свідомість всього суспільства.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
