Роль, значення та основні напрямки діяльності Шанхайської Організації Співробітництва. Огляд нормативно-правової бази співробітництва Китаю та Казахстану. Виявлення недоліків в казахстансько-китайському співробітництві та розробка механізмів їх вирішення.
При низкой оригинальности работы "Торгівельно-економічі відносини Китаю та Казахстану в контексті діяльності ШОС", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ДИПЛОМНА РОБОТА за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» з міжнародних відносин на тему: «Торгівельно-економічі відносини Китаю та Казахстану в контексті діяльності ШОС» Виконала студентка Бровко Натал’я Сергіївна Науковий керівник: Рябінін Євген Вадимович, кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Маріуполь - 2014 ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин Розділ 3 Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану в межах діяльності ШОС Висновки Список використаних джерел ВСТУП китай казахстан співробітництво Для Казахстану і Китаю участь в ШОС відповідає національним інтересам.Найбільш пріоритетними сферами для держав є питання забезпечення безпеки і взаємовигідне економічне співробітництво. На даному етапі можна говорити не тільки про окремі аспекти двосторонніх відносин Китаю з Казахстаном, але і про стратегії КНР щодо Республіки Казахстану як єдиного субєкта. Вони повязані, по-перше, з існуванням загальнорегіональних проблем безпеки, а по-друге, з наявністю політико-економічної лінії , яка в ряді питань здійснюється через Шанхайську Організацію Співробітництва. Крім того, діяльність в рамках ШОС стала для країн способом набути досвіду просування власних ініціатив в рамках багатостороннього регіонального формату. В даний час під егідою ШОС реалізується відразу кілька великих проектів, здатних різко змінити життя регіону, іншими словами - змінити баланс сил на євразійському континенті на користь Китаю. Особливу функцію ШОС у вигляді гарантування безпеки кордонів і стабільності в районах уздовж кордону, як справедливо відзначають китайські експерти, не має жодна інша організація. Етап взаємодії з проблем кордонів і безпеки перейшов до економічної і освітній сфері, що значно розширило компетенцію організації і змусило задуматися про прийом нових членів. Для подальшого підвищення рівня практичного співробітництва визначена стратегічна мета - збільшити обсяг взаємної торгівлі до 40 мільярдів доларів до 2015 року. Її досягнення, зрозуміло, вимагає спільних зусиль обох сторін. З іншого боку, розвивати партнерську мережу, для чого необхідно стимулювати співпрацю зі спостерігачами та партнерами по діалогу, спільно домагатися розвитку регіону в цілому. Актуальність теми повязана і з тією важливою роллю, яку в даний час грає ШОС. Головною же обставиною, що визначає актуальність теми, є наявність нагальних економічних і політичних інтересів Китая та Казахстана. Перша група містить роботи загальних торгово-економічних відносин, серед яких можна назвати: А. В. Болятко «Шанхайская организация сотрудничества: к новым рубежам развития» [8]; «Китай и Казахстан пришли к соглашению о расширении сотрудничества»[34]; «Китай открыл экономическую зону для торговли с Казахстаном» [36]; Лу Гань «Строительство зоны свободной торговли в рамках ШОС: значение в продвижении китайско-казахстанского сотрудничества»[46]; «Coтpyдничecтвo Кaзaxcтaнa и Китaйcкoй Нapoднoй Pecпyблики» [80]; «Перспективы. Роль Шанхайской организации сотрудничества в Центральной Азии» [60]; К.Л. Cыpoeжкин «Казахстан - Китай: от приграничной торговли к стратегическому партнерству» [85]; та інші. Слід виділити роботу завідувача відділу Росії та Центральної Азії ШИМИ (КНР), д. эконом.н., проф. Лу Гань «Строительство зоны свободной торговли в рамках ШОС: значение в продвижении китайско-казахстанского сотрудничества»[46]. Калиев «Промышленный комплекс Казахстана» [25]; М. К. Колыбаев «Современные аспекты развития малого казахстанського бизнеса» [39]; Д. Косырев «Политика Китая в начале XXI в.» [40]; Б.Г. Мyxaмeджaнoв «Казахстан в глобальных процесах» [54]; И.Н. Наумов «Стратегия экономического развития КНР в 1996 - 2020 гг. и проблемы ее реализации» [56]; А. С. Селищев, Н. А. Селищев «Китайская экономика в XXI веке» [73]; К.Л. Сыроежкин «Китай и Шанхайская организация сотрудничества» [86]; та інші. Особливу увагу автор приділяє значенню китайського досвіду в цій області для Росії. У даному виданні автор аналізує державні інструменти регулювання фінансової і грошової політики, обговорюється ефективність політики макрорегулювання та контролю, що проводиться урядом Китаю з 1998 року. Сборник статей и документов» [66]; «Роль ШОС в укреплении безопасности в Азии» [70]; Син Гуанчэн «Торгово-экономическое сотрудничество СУАР со странами Центральной Азии в рамках ШОС» [76] ; Чжао Хуашэн. Автори вважають , що своєчасним у звязку з цим представляється розуміння нової ситуації тими державами, які в червні 2002 р. в Шанхаї высступили з Декларацією про освіту Шанхайської організації Співробітництва(ШОС). У роботах аналізуються китайсько-казахстанські відносини з точки зору найбільш актуальних проблем двосторонніх відносин. С. В даному випадку Шанхайська організація співробітництва (ШОС) являє собою унікальний обєкт аналізу. Пере
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
