Торгівельна політика країн, що розвиваються - Курсовая работа

На тему: «Торгівельна політика країн, що розвиваються»Перша: економічні ресурси (природні, людські, інвестиційні товари) розподіляються між країнами світу вкрай нерівномірно; країни істотно розрізняються за своєю забезпеченістю економічними ресурсами. Міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Швидкі темпи зростання міжнародної торгівлі сприятливо впливають на економіку країн, що розвиваються, стимулюючи їхній експорт. Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується поглибленням лібералізаційних процесів та збільшенням обсягів торговельних операцій, поступово тяжіючи до все більшої стандартизованості і технологічності торговельних відносин. Тому мета курсової роботи полягає у досліджені видів міжнародної торгівельної політики та її особливостей у країн, що розвиваються.А міжнародна торгівля являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, а її обсяг підраховується шляхом підсумовування обсягів експорту. У літературі часто дається наступне визначення: «Міжнародна торгівля являє собою процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах»[4]. Сучасна міжнародна торгівля - торгівля між країнами, що припускає ввіз (імпорт) і вивіз (експорт) товарів. Вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і, таким чином, збільшувати загальний обсяг виробництва. З державно-політичної точки зору міжнародну торгівлю можна розглядати як особливий тип суспільних відносин, які виникають У світовій системі господарства в процесі і з приводу обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні і зовнішньоторговельні політики.Свобода торгівлі, що ґрунтується на принципі порівняльних переваг сприяє економічному розвитку країни і світової економіки в цілому, оскільки уможливлює міжнародну спеціалізацію і завдяки цьому дозволяє повністю використати потенціал кожної країни для створення багатства, стимулює конкуренцію і обмежує монополію, розширює коло товарів і послуг, пропонованих споживачам. країни, що постраждали від мита і квот, імовірно, почнуть відповідні дії, викликаючи нове підвищення торгових барєрів, що зрештою, задушить торгівлю до такого рівня, що всім країнам стане гірше; Для того, щоб країна, що стала на такий шлях розвитку, одержала вигоду, необхідні наступні умови: - країни, лібералізуючи торгівлю, повинні знаходитися у фундаментальній рівновазі, і лібералізація торгівлі не повинна її порушувати (під фундаментальною рівновагою розуміється стабільність економічного становища країни, критеріями якого є "помірні" темпи інфляції, "прийнятний" рівень безробіття і рівновага платіжного балансу. У країнах з лібералізацією міжнародної торгівлі панує розуміння того, що розвиток національної економіки відбувається внаслідок і шляхом розвитку міжнародного обміну, що нині міжнародна торгівля є базовим моментом економічного життя країн і що, в кінцевому підсумку, лише конкурентоспроможність може слугувати єдиним справжнім арбітром в торгівлі, вона має бути головною метою економічної політики будь-якої країни. Країни, що розвиваються - це країни, в яких дохід на душу населення невисокий порівняно з доходом у розвинутих країнах, таких, як США, Японія, Німеччина тощо.70-80-ті роки двадцятого століття для цих країн були характерні більш високими темпами господарського розвитку, що перевищують аналогічні показники інших країн, що розвиваються і промислово розвинених. Стосовно обєднання цих країн і територій (бо не всі вказані держави є незалежними: Гонконг вже став складовою Китаю; КНР своєю частиною вважає й Тайвань; Південна Корея - частина розєднаної держави) у «нові індустріальні» серед економістів немає заперечень. Політика експортної орієнтації, що ставила за мету створення галузей виробництва продукції на експорт, мала принципові відмінності в азіатських і латиноамериканських «нових індустріальних країнах». Екстравертівний тип Збалансовано поєднується політика імпортозаміщення та експорто-орієнтованості, хоча для деяких країн характерно розвиток економіки з переважною орієнтацією на зовнішній ринок, на експорт (Гонконг, Сінгапур - виключно експортооріентіровани ). Економіка цих держав, в першу чергу, забезпечує свій внутрішній ринок, а «класичні» НІК це країни, економіка яких повністю або в дуже великій мірі орієнтована на експорт.Міжнародна торгівля слугує важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дозволяє отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, котрий не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим міжнародна торгівля дозволяє досягти більш високого рівня задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн (хоча, може, і не в однаковій мірі).

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи міжнародних торговельних процесів

1.1 Сутність міжнародної торгівлі

1.2 Види торговельної політики в світі

1.3 Класифікація країн, що розвиваються

Розділ 2. Торговельна політика країн, що розвиваються

2.1 Особливості торговельної політики нових індустріальних країн

2.2 Характеристика торговельних процесів країн, що розвиваються

2.3 Торговельні процеси в країнах Африки, Карибського басейну та Тихого океану (найбідніші)

Висновки

Список використаних джерел