Торгівельна політика, її суть та роль - Курсовая работа

Домінантою економічного розвитку країн світу стала ринкова система господарювання, яка продемонструвала свою ефективність, спроможність стимулювати економічне зростання, забезпечувати мотивацію до праці, мобілізувати і раціонально використовувати матеріальні, природні, фінансові та інші ресурси. Перехід України до ринкової економіки відкриває широкі можливості для інтеграційного розвитку країни, участі в міжнародному поділі праці та світогосподарських процесах. У звязку з цим, особливої актуальності набувають проблеми формування і налагодження зовнішньоекономічних звязків, організації і управління зовнішньоекономічною діяльністю, розробки і реалізації ефективної зовнішньоторговельної політики. Проте, проблеми оптимізації зовнішньоекономічних звязків, структура та інструменти сучасної зовнішньоторговельної політики, механізм її розробки та реалізації, співвідношення протекціонізму і лібералізму в зовнішньоекономічній політиці, роль регіонального фактору в поліпшенні конкурентних переваг України на світовому ринку, впровадження сучасної ефективної моделі розвитку зовнішньоекономічної політики України потребують більш детального аналізу.В умовах науково-технічної революції економічний розвиток будь-якої країни все більше залежить від її участі у міжнародному поділі праці. Економічний зміст зовнішньоторговельного обміну полягає в тому, що участь у міжнародному обміні товарами доцільний для країни лише тоді, коли вона витрачає на виробництво експортних товарів менше суспільної праці, ніж вона має витратити на виробництво товарів імпортованих на кошти, які отримані від експорту. У різні періоди свого розвитку окремі держави проводили ту зовнішньоторговельну політику, яка найбільшою мірою відповідала конкретній політичній та економічній ситуації, що існувала в даній країні. Узагальнення теоретичних здобутків, що стали основою розвитку міжнародної торгівлі на різних етапах міжнародних економічних відносин, дозволяють нам виділити основні етапи еволюції поглядів на зовнішньоторговельну політику: класичні описові концепції міжнародної торгівлі (до ХІХ століття включно); регулятивні теорії розвитку зовнішньоекономічної політики (три чверті XX століття); сучасні концепції системного підходу до управління міжнародним бізнесом (кінець XX століття). Навпаки, коли економіка однієї з країн виривалася вперед у своєму розвитку в порівнянні з іншими державами, її представники виступали з вимогою усунути перешкоди на шляху руху товарів, у першу чергу мита та квот, тобто, виступали під гаслом свободи торгівлі.Існують наступні нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі: кількісні обмеження квотування (контингентування, ліцензування, “добровільні” обмеження експорту); За своїми наслідками імпортні квоти аналогічні митному тарифу, тобто вони ведуть до зменшення обсягу міжнародної торгівлі та зростання внутрішніх цін. Ми спостерігаємо, що обсяг чистих витрат для нації дорівнює областям b і d, і розширення вітчизняного виробництва до оцінки S1.Більш серйозний результат квотування імпорту виникає, коли воно приводить до монополізації внутрішнього ринку. Світове співтовариство не вітає експортне субсидування, тому що воно призводить до надлишкової міжнародної торгівлі і появи збитків через непотрібну розтрату виробничих ресурсів.Уведення компенсаційних мит дозволяє не змінювати обсяг світової торгівлі і викликає втрати для платників податків країни-експортера. Демпінг означає продаж товару на зовнішньому ринку за цінами, значно нижчими цін світового ринку і внутрішнього ринку країни-виробника.Разом з тим економічна теорія і практика виявили випадки, коли політика торгових обмежень є обґрунтованою й ефективною.Торговельні обмеження варто вводити, коли країна може обсягом свого експорту (чи імпорту) впливати на рівень світових цін. Торговельні обмеження можна умовно поділити на дві групи: мито і нетарифні методи обмеження міжнародної торгівлі. Для адекватної оцінки впливу тарифу важливо знати не тільки його номінальний рівень, але й фактичний. Фактичний рівень захисного тарифу важливий для виробника, що приймає управлінські рішення.Фактичний рівень захисного тарифу оцінює вплив на виробника не окремого тарифу, а всієї діючої тарифної системи. Фактичний рівень захисного тарифу інакше називають рівнем ефективного митного захисту чи рівня ефективного протекціонізму.Зовнішньоекономічна політика, що проводиться Україною, стала каталізатором ринкових перетворень в країні. За рахунок імпорту вдалося наповнити торгові прилавки в нашій країні різноманітними, дефіцитними в минулому товарами. Загальний зовнішньоторговельний оборот України хоча і почав зростати після різкого падіння в 1992 р., був у 1998 р з країнами СНД у 4,6 рази меншим, ніж у 1991 році, а у 1999 році порівняно з 1996 роком скоротився в 2.3 рази. Щодо імпорту, то у січні - серпні 2010 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Торгівельна політика, її суть та роль в процесах економічної інтеграції держави

1.1 Сутність та концепція розвитку торгівельної політики

1.2 Нетарифні методи регулювання зовнішньоторговельних звязків

1.3 Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі

Розділ 2. Торгівельна політика України на сучасному етапі

2.1 Умови розвитку економіки країни на сучасному етапі

2.2 Аналіз торгівельної політики держави

2.3 Оцінка існуючих проблем в розвитку торгівельної політики

Розділ 3.Напрям подальшого удосконалення торгівельної політики держави

3.1 Тенденції сучасного розвитку протекціонізму та лібералізму у зовнішній торгівлі

3.2 Пропозиції щодо удосконалення імпортно-експортної операції

Висновки торгівельний зовнішньоторгівельний політика