Топонімія Луганщини: основні етапи формування, джерела, зв"язок із розвитком суспільства. Проблема класифікації топонімічних одиниць. Вплив географічного середовища на виникнення топонімів Луганщини. Гідроніми, ороніми та ойконімія Луганської області.
Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні основи дослідження топонімів луганської області 1.1 Топонімія Луганщини: основні етапи формування, джерела, зв’язок із розвитком суспільства 1.2 Класифікація топонімів Висновки до 1 розділу Розділ 2. Вплив географічного середовища на виникнення топонімів луганщини 2.1 Гідроніми Луганської області 2.2 Ороніми Луганської області 2.3 Ойконімія Луганщини Список використаних джерел Додатки Вступ Актуальність дослідження. Для вивчення географічного середовища, історії народу, умов його життя, розвитку й специфіки його мови велике значення мають дослідження географічних назв - топонімів. Правильно пояснити ту чи іншу назву, розкрити її смислове значення і походження - означає отримати важливу інформацію про минуле свого краю: його природні умови, економіку, етнічний склад населення, історичні події тощо. Законом України Про географічні назви визначається, що встановлення назв географічних обєктів, а також їх унормування, облік, реєстрація, використання та збереження має важливе значення для вирішення завдань національної безпеки, розвитку економіки, науки і освіти, державного будівництва, міжнародного співробітництва, а також у повсякденному житті громадян” [Закон України Про географічні назви від 31 травня 2005 № 2604-IV // Відомості Верховної Ради України. Дослідження просторового розташування та відмінностей структури топонімів різних територіальних топонімічних угрупувань дає можливість виявлення взаємозв’язків між ними та іншими складовими суспільно-географічних комплексів, як то етнонаціональна структура населення, історико-етнографічні ознаки територій, провідні типи господарювання, культурні та релігійні відносини, політичний устрій. У цьому причина широкого застосування даних топоніміки в історико-географічних дослідженнях кінця ХХ - початку ХХІ століття. топонім оронім гідронім ойконімія Власні географічні назви є одним із важливих джерел ознайомлення іноземців із соціокультурним простором України, зокрема Луганської області, висвітлення окремих питань її історії, культури, національних традицій. Аналіз останніх досліджень свідчить, що можливості вирішення складних топонімічних завдань, пов’язаних з розробкою теорії топоніміки, методів топонімічних досліджень розкривається в роботах О. Афанасьєва, В. Жекуліна, В. Жучкевича, Е. Мурзаєва, В. Ніконова, Н. Подольської, Є. Черняхівської; питання щодо висвітлення загальних та регіональних закономірностей топоніміки, результатів збору та інтерпретації власних географічних назв розглядається у працях Л. Василюк, В. Кихтюк (Волинська обл.), К. Галас, Н. Кидибиць (Закарпаття), Ю. Карпенко (Чернівецької обл.), О. Таранової (Тернопільська обл.), Є. Черняхівської (Львівська обл.) та ін.; питання методики збирання, зберігання та обробки топонімічної інформації, рекомендації щодо вивчення топоніміки своєї місцевості розкривається у роботах Л. Зеленської, О. Стрижака, М. Янко. Топоніміка є інтегральною науковою дисципліною, яка розташована на стику трьох наук і використовує дані з трьох областей знань цих наук: географії, історії та лінгвістики [Мурзаев Э.М. Очерки топонимики / Э.М. Мурзаев. М.: Мысль, 1974. Топоніміка, як стародавня наука, своїм походженням зобовязана географії, і не випадково А.М. Маракуєв пише:. Термін топоніміка” з’явився у вітчизняній літературі в 1920-і рр., пізніше її конкуруючим терміном, на думку Н.В. Подольської, стала топономастіка, створюючи непотрібну дублетність [Подольская Н.В. О развитии отечественной топонимической терминологии / Н.В. Подольская // Развитие методов топоним. исследований: сборник / отв. ред.Е.М. Поспелов. Так, на основі якогось топоніма виникає нова назва як результат використання вже діючої назви: Петрівка - Плахо - Петрівка, Дуванка - Нижня Дуванка, Верхня Дуванка, Бурчак, Михайлівка - Бурчак - Михайлівка, Кам’янка - Закам’янка, Вільхове - Верхня Вільхова, Айдар - Заайдарівка та ін. Тому цілком зрозумілий величезний внесок у топоніміку географів, починаючи від невідомих мандрівників і до таких вчених як О. Степанів, О. Гумбольдт, В. Семенов-Тянь-Шаньський, Л. Берг, П. Тутковський тощо. Топонімічна робота проводиться і в інших містах України: Дніпропетровську (І. Сухомлин Про походження назви Мишуриного Рога на Дніпропетрівщині”, 1973), Полтаві (О. Стрижак Назви річок Полтавщини”, 1963), Донецьку (В. Чубенко Географические названия на территории Донецкого кряжа”, 1939; Є. Прикладні аспекти топоніміки (на прикладі Слов’яносербського району Луганської області) досліджували О. Ніколаєва й Т. Панкратьєва.В. Смоляр присвятив статтю топонімії м. Ровеньки та прилеглих селищ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
