Топонімія і гідронімія Лисянського району Черкаської області - Курсовая работа

Київський університет імені Тараса Шевченка Філологічний факультет Відділення української мови і літератури Кафедра сучасної української мови Курсова робота Топонімія і гідронімія Лисянського району Черкаської області студентки 2 курсу Охріменко Н.О. Науковий керівник: доц. Сидоренко О.М. ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Загальна характеристика розвитку української топоніміки Розділ 2. Топоніми Лисянського району Черкаської області 2.1 Топоніми, утворені за допомогою форманта -к(а) 2.2 Топоніми, утворені з допомогою форманта -івка 2.3 Топоніми, утворені з допомогою форманта -инці 2.4 Топоніми, утворені безафіксним способом 2.5 Топоніми, утворені як множинні іменники 2.6 Топоніми, утворені за допомогою форманта -ок 2.7 Топоніми, утворені за допомогою інших формантів 2.8 Топоніми, утворені шляхом осново- та словоскладання 2.9 Топоніми, що являють собою словосполучення Розділ 3. Гідроніми Лисянського району Черкаської області 3.1 Гідроніми, утворені морфологічними способами творення 3.2 Гідроніми, що являють собою словосполучення Висновки ВСТУП Одна з основних функцій мови - номінативна. Відповідно до категорії власних імен має кілька розділів - топоніміку, антропоніміку, астроніміку. [3;115] У сучасній мовознавчій науці знаходимо багато розвідок з української топоніміки, як загального (праці З. Франко, М. Янко, А. Івченко, К. Цілуйко), так і місцевого (про окремі регіони) характеру. Серед регіональних праць добре досліджена топоніміка Західного та Північного Полісся, особливо Чернігівська область, Закарпаття, багато праць присвячено дослідженню Полтавщини та Київщини, менш дослідженими залишаються східні та центральні області України, серед них і Черкаська область. Саме на прикладі давніх назв поселень, ми можемо прослідкувати не лише певні особливості словотвору в процесі історичного розвитку мови, але й окремі етапи історичного розвитку народу, які відбиваються у цих назвах. Матеріалом для курсової роботи обрано роботи з історії та ономастики досліджуваного регіону В.М. Щербатюка («Край козацький. Довідник з історії Лисянщини») та М.П. Безпосередній об’єкт аналізу - основні групи твірних основ та основні словотворчі форманти, які беруть участь у творенні топонімів та гідронімів. Мета нашої роботи - простежити, як утворювалися топоніми та гідроніми на території сучасного Лисянського району Черкаської області. А також на основі знань з географії, історії, фольклору, традиційно-побутової культури досліджуваного регіону визначити, чим мотивовані твірні основи, основні способи їх творення, як топоніми відображають діалектні особливості та історичний процес. Географічні назви (топоніми) утворюються або від загальних назв (апелятивів), наприклад, назва села Берег від апелятива берег, назва річки Ріка - від апелятива ріка, або від власних назв (антропонімія), наприклад, назва міста Івано-Франківськ - від власного імені Іван Франко. На території України в назвах поселень топоніміст Янко М. Т. виділяє кілька історичних періодів: язичеський - від цього збереглися назви, наприклад: Перун, Свараж, с. Краєзнавець М. Лубко у своїх дослідженнях опирається на “Словарь української мови” Б. Грінченка і виводить назву поселення від іменника лисина - поляна в лісі; зменшувальне - лисинка, адже місцевість насправді вирізняється пустинністю серед навколишніх лісів. [12; 164]); Михайлівка - від Михайло; Семенівка - від Семен (від імені Семена Палія, який недалеко від сучасного поселення розбив вороже військо); Тихонівка - від Тихін (Тихон); Франківка - Франк (Франц; від імені сина поміщика Браницького, який тривалий час володів селом [12; 285].